Спогади про Героя з Волині

6 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Куп’янськ-Вузловий, Харківської області під час виконання бойового завдання героїчно загинув сержант, командир взводу однієї з бойових частин Збройних Сил України Дем’ян Валерійович Клейзун.

Спогадами про Героя поділилася Katya Mokrenko у групі «Волонтерська допомога Любомль Волинь» у фейсбуці.

Демяну Клейзуну було лише 28 років.

«Це був найкращий син, чоловік, брат, батько.Завжди світлий. Усміхнений, впевнений, розсудливий. Завжди на позитиві - приколіст іще той)). Мав багато планів, мрій. Ніколи не говорив про погане. Це і давало на впевненість, що от саме він з усім впорається і повернеться до нас живим… Діточок дуже любив: своїх, наших. Взагалі дуже багато уваги приділяв дітям. За усю війну всього чотири рази був дома … це так мало… Він такий втомлений вже був, але нескорений. Ніколи не показував своєї втоми… Ніколи нікому не бажав зла, завжди мав холодний розум. Він був прикладом для багатьох, сподіваюся, тепер буде і для майбутніх поколінь…», - розповіла сестра Героя.

Демʼян був дуже щедрий на свою світлу посмішку. Причому для усіх без винятку.

«Планували-мріяли з коханою прожити своє життя щасливо. Виховати-викохати сина та доньку, навчити їх любити цей світ, це життя так, як любив його їх тато. Як пояснити цим двом малюкам що татко вже не з ними? І що більш ніколи не візьме на ручки, не обійме міцно… Як їм сьогодні пояснити, що хтось відібрав у них з матусею їхній Всесвіт, і більше не буде так як колись, коли вони були разом? Як втішити матусю, яка виносила під серцем, виплекала та виховала справжнім чоловіком? Які слова знайти для тата, який так пишався сином? А що сестрі казати?? Де її надійне, міцне плече, її братик, чого, чого, за що???? Немає таких слів…. І немає відповіді… Бо Демʼяна вже немає…. Але наш святий обовʼязок - завжди памʼятати ціну нашої свободи. Бо поки жива наша памʼять про Них — Вони будуть жити серед нас», - додали у дописі.

Просять підтримати молитвою рідних Героя, їм зараз вкрай важко.

Читайте також: