У Оконській церкві богослужіння не припинялись 300 років

У храмі села Оконськ на Волині уже 300 років поспіль лунає безперервна молитва. Церква Успіння Пресвятої Богородиці є пам’яткою дерев’яної церковної архітектури місцевого значення та має давню історію.

Про це розповідають Волинські новини з посиланням на сюжет ТРК «Аверс».

«Як моя мама розказує, ще у війну, в 40-ві роки, правив такий собі Сукманський. Він похований біля церкви», – розповідає мешканка села Оконськ Валентина.

Унікальність церкви – в тому, що вона побудована без жодного цвяха й не має фундаменту.

«Приблизна дата побудови – 1718 рік. У 2018 році наш храм святкував 300-ліття. З нагоди такого величного свята було облагороджено повністю всю територію. Крім цього, було закладено й освячено пам’ятний знак», – розповідає староста Оконська Петро Биковський.

Під знак помістили капсулу часу, де місцеві мешканці-прихожани написали побажання наступним поколінням.

На території церкви є дзвіниця, яку, ймовірно, побудували одночасно з храмом.

«Її також використовують під час богослужіння, інших заходів для сповіщення людей, тобто відбувається служба так, як у кожному храмі в кожному населеному пункті», – каже Петро Биковський.

Дзвонаркою є донька священнослужителя. Протягом 23 років настоятелем храму є Олександр Лановий, який із сім’єю на Волинь приїхав із Хмельниччини. Нині він підписав контракт і відбув на службу в Збройні сили України, інформує староста села.

«Ми його шануємо, любимо, чекаємо, щоб повернувся. Зараз є священник, який замінює його», – кажуть прихожанки храму.

Жодну службу в церкві не пропускає дружина священника Олександра Ланового. Вероніка Ланова співає в церковному хорі. Як розповідає, в храмі – дуже багато старовинних ікон, є тут, зокрема, образи, які подарували місцеві мешканці.

«Ми тут приїжджі, але нас прийняли як рідних. У нас – троє діток. Син також на війні», – каже Вероніка Ланова.

За словами місцевих, прихожан у церкві не поменшало, молодь в основному приходить на причастя та приводить дітей. Відбуваються й вінчання.

У стінах цього храму звучали молитви і в часи Другої світової війни, і в період атеїстичних настроїв.

«Ця церква ніколи не закривалася. Скільки вона існує, стільки в ній ішла служба, і так до сьогодні», – наголошує староста Церкви Успіння Пресвятої Богородиці Микола Петрович.