Понад рік вважався зниклим безвісти: на Волині провели в останню дорогу Героя Василя Тарасюка

На Волині попрощалися із Захисником України Василем Тарасюком із Ковельської громади, який загинув 23 липня 2024 року на Донеччині та понад рік вважався зниклим безвісти.
Світлини з прощання оприлюднили на фейсбук-сторінці громади.
Василь Миколайович Тарасюк народився 12 січня 1984 року в селі Буцинь. Навчався у місцевій школі. У Старовижівському ПТУ здобув професію слюсаря-механіка, а згодом — техніка-механізатора у Володимир-Волинському сільськогосподарському технікумі. Працював на станції техобслуговування, де його знали як доброго фахівця й віддану своїй справі людину.
Ще у студентські роки Василь втратив батька, тому рано взяв на себе турботу про маму й сестру. Завжди був готовий допомогти друзям, особливо коли йшлося про ремонт автомобілів.
У 2006 році на весіллі товариша він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Валентиною. Через рік вони створили сім’ю й оселилися у Ковелі. У подружжя народилося двоє дітей: сину Олександру нині 17 років, доньці Анастасії — 9. Це була звичайна родина з повсякденними турботами та радощами. Валентина працювала на станції юних натуралістів, Василь — на СТО у Старій Вижівці. Вони мали багато мрій і планів.
Та у травні 2024 року Василя мобілізували. Після навчань на Львівщині він служив у 47-й окремій механізованій бригаді «Маґура» стрільцем-снайпером. Його відправили на найгарячіший напрямок — Покровський.

19 липня він вирушив на перше завдання, з якого не повернувся. Понад рік він вважався зниклим безвісти. Увесь цей час рідні чекали й сподівалися. Валентина дуже хотіла, щоб здійснилося бажання Василя бачити, як ростуть його діти: як син Олександр піде його професійним шляхом, як дорослішатиме красуня-донечка. Але, на жаль, сталося найгірше…
У вересні 2025 року після ДНК-експертизи стало відомо, що Василь Тарасюк загинув 23 липня 2024 року поблизу села Прогрес на Донеччині.
Міський голова Ігор Чайка висловив співчуття рідним та близьким полеглого воїна — дружині Валентині, дітям Олександру та Анастасії, мамі Галині Миколаївні, сестрі Наталії з сім’єю.

«Ми схиляємо голови у скорботі за нашим земляком Василем Тарасюком. Він віддав життя заради свободи України, заради майбутнього своїх дітей та всієї країни. Його ім’я назавжди залишиться у пам’яті громади», — зазначив міський голова.
Поховали Василя Тарасюка на Алеї Героїв міського кладовища.
Редакція ВСН висловлює співчуття родині захисника. Вічна шана і слава Герою!