Стіл із тисяч кришечок: як у Нововолинську працює незвичне підприємство з переробки пластику

Про роботу підприємства, його подальший розвиток та переробку пластику журналістам Волинської служби новин розповів голова ГО «Молодіжні вітрила» та співзасновник підприємства Дмитро Гіналюк.

Для виробництва «Поплавили» переважно використовують пластикові кришечки. Їх сортують за типом і кольором, подрібнюють, а потім за допомогою термопреса формують із пластику плити різної товщини. З них виготовляють столи, лавки, аксесуари та елементи інтер'єру.

Технологія підприємства дозволяє працювати з різними видами пластику — зокрема HDPE, поліпропіленом, полістиролом, PETG та PLA. Проте для виготовлення меблів команда використовує лише пластикові кришечки.

«Кришечки найменш токсичні, в них багато кольорів. Вони бувають сірі, жовті, зелені, бірюзові, фіолетові. Тому це найбільш безпечний, дуже щільний і найбільш якісний матеріал».

Водночас на підприємстві звертають увагу на те, що саме зберігалося у пластику до того, як він потрапив на переробку. Сировину чітко розділяють за призначенням: для виготовлення меблів використовують пластикові кришечки, а інший пластик відносять до технічного. З нього, зокрема, виготовляють піддони для промислових підприємств.

Для людей процес збору зараз максимально спростили — приймають саме кришечки. Дмитро особисто розвозить спеціальні бокси для їхнього збору по школах Нововолинська. Надалі таку мережу хочуть поширити на інші міста.

Команда також запустила проєкт «Поплавимо». До нього можуть долучатися громадські організації, молодіжні центри, бібліотеки та школи. За зібрану сировину учасники можуть отримати подарунки або сертифікати на меблі.

Наразі до команди звернулися організації з різних областей України, які хочуть стати пунктами прийому кришечок для «Поплавили». Серед них — виробник води «АкваМиргород», який збирає кришечки під час великих заходів і передає їх підприємству. Надалі команда планує розширювати мережу пунктів прийому та пропонувати співпрацю, зокрема, волинським виробникам води.

Водночас невеликі партії кришечок з інших міст пересилати економічно невигідно. Підприємство може покривати доставку від 100 кілограмів сировини, якщо вона вже чиста та відсортована. Одна пластикова кришечка в середньому важить близько трьох грамів. Плита товщиною 15 міліметрів, яку використовують для столу, важить приблизно 10 кілограмів.

Тобто для виготовлення однієї такої плити потрібно орієнтовно 3,3 тисячі кришечок. Сам процес формування займає від 40 хвилин до години десяти хвилин — залежно від товщини плити. Особливість таких плит — унікальний візерунок: повторити дві однакові практично неможливо.

Основний напрям підприємства — меблі. З переробленого пластику виготовляють столи, лавки та інші вироби. Наразі найчастіше замовляють саме столи, зокрема для дач, кафе та інших просторів. Нещодавно до підприємства також звернулися щодо виготовлення вуличних лавок. Втім, команда не обмежується меблями.

«Ми робили навіть аксесуари: прикраси на жіночі сумочки, пряжки для сумок для іншого бренду, підставки та багато іншого«.

Клієнт може обрати колір, форму та розмір виробу. Максимальний розмір столу, який зараз може виготовити підприємство, — 110 на 65 сантиметрів. Якщо замовник має готовий дизайн і креслення, команда може виготовити виріб за ними.

Водночас перероблений пластик обходиться дорожче за первинну сировину. За словами Дмитра Гіналюка, столи з такого матеріалу можуть вартувати до 25 тисяч гривень.

«Це 100% дорожче. Ми не можемо конкурувати з деревом. Дерево суттєво дешевше, ніж перероблений пластик».

Команда робить ставку не на конкуренцію з масмаркетом, а на дизайн, довговічність та індивідуальність виробів. Водночас пластикові вироби не потрібно обробляти так, як дерев'яні. Матеріал не гниє, не боїться води, є ударостійким і придатним для повторної переробки.

Раніше в «Поплавили» також пояснювали, що після завершення терміну експлуатації пластикові вироби можна знову переробити. Наприклад, якщо вуличну лавку пошкодять, її можна забрати, переплавити матеріал і виготовити з нього нову плиту.

Для роздрібного покупця, за словами Дмитра, важливо пояснювати не лише екологічність виробу. Люди звертають увагу на його зовнішній вигляд, унікальність, можливість замовити власну форму та практичність.

Ідея створити таке виробництво виникла в команди кілька років тому після того, як Дмитро переглянув інтерв'ю з підприємцем із Нідерландів. Той переробляв пластикові відходи на дизайнерські плити, а з них виготовляв меблі. Так у команди з'явилася ідея створити подібне виробництво в Україні.

«Поплавили» створили також для того, щоб частково фінансувати діяльність ГО «Молодіжні вітрила». Організацію Дмитро заснував у 2022 році. Вона займається освітніми проєктами, зокрема допомагає школам створювати STEM-лабораторії, навчає вчителів та працює з учнями.

«Постало питання, як нам далі працювати в громадській організації, не маючи доходів. Тому виникла ідея зробити бізнес, який би за прибуток від діяльності зміг фінансувати нашу благодійну діяльність».

Однак основний виклик для самого підприємства зараз — стабільно отримувати необхідну кількість сировини. На думку Дмитра Гіналюка, проблема не лише в тому, що люди недостатньо знають про сортування. Головна перешкода — відсутність необхідної інфраструктури.

«Навіть якщо ми зараз почнемо вчити людей сортувати сміття, я кажу: куди вони будуть сортувати? Незрозуміло».

Через це підприємствам, які займаються переробкою, складно стабільно отримувати сировину у необхідних обсягах. Саме тому «Поплавили» зараз намагаються створити власну мережу збору — через школи, громадські організації, молодіжні простори та інших партнерів.

Наразі «Поплавили» переробляють трохи менше однієї тонни пластику на місяць.

«Ми хочемо вийти на дві тонни на місяць і, відповідно, продавати наші плити не тільки в Україні, а й за кордон».

Для виходу на міжнародний ринок підприємству ще потрібно пройти необхідні сертифікації. У довгостроковій перспективі команда хоче розширювати не лише обсяги переробки пластику, а й перелік сировини. Зокрема, йдеться про можливу переробку скла, паперу та інших видів відходів.

Таким чином, «Поплавили» хочуть перетворити переробку пластику на повноцінний бізнес: збільшити обсяги виробництва, створити власну мережу збору сировини та поступово вийти на нові ринки. Частину зароблених коштів команда планує спрямовувати на розвиток освітніх проєктів «Молодіжних вітрил».

У травні команда провела кілька тренінгів у школах Нововолинська. Дітям розповідали про важливість сортування та переробки відходів.

Читайте також:

• Торти, моті та зефір: як школярка з Луцька перетворила хобі на заробіток
• Волинянин знайшов справу життя на Буковині та понад 25 років вирощує троянди й фруктові дерева
• Замість дитячих забав — по три тренування на день: 6-річна та 9-річна сестри Балабан з Волині підкорюють міжнародні турніри