"Ріс звичайним хлопчиною, а став Героєм України": волинянину посмертно присвоїли почесне звання

"Ріс звичайним хлопчиною, а став Героєм України": волинянину посмертно присвоїли почесне звання

Цюрика Миколу з Камінь-Каширського удостоєно вищої відзнаки країни - ордена «Золота Зірка». Хоробрий воїн поклав своє життя за нашу державу у боротьбі з російськими загарбниками. Про це пише видання "Полісся".

Микола Володимирович став до лав українських захисників ще у 2014 році, був учасником бойових дій на сході держави. Ніс службу у 14-ій окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Коли Україною пролунали перші вибухи повномасштабної війни, не вагаючись вирушив знову боронити нашу державу від російського окупанта. Вибув у гарячу точку першого ж дня війни, 24 лютого.

Життя воїна обірвалося у віці 40 років у результаті ворожого артилерійського обстрілу 12 березня. Він з побратимами виконував бойове завдання поблизу Наливайківки на Київщині.

За бойові заслуги перед державою, згідно з Указом Президента України від 20 квітня 2022 року № 264/2022, мужньому воїнові посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

«За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», – йдеться у відповідному документі.

Відзнаки такого рангу в Україні вручають з 1998 року особам, які здійснили видатний героїчний вчинок. Про бойовий шлях і звитяги нашого земляка історія зможе розповісти лише згодом, по завершенню війни.

«Він ріс звичайним хлопчиною у простій родині. Але став Героєм для всієї України. Відучився в місцевому училищі на тракториста. Їздив на сезонні заробітки за кордон. Хотів жити, мати сім’ю, народити діточок, розпочав будівництво будинку. Але завершити дім йому вже не судилося… Про війну ніколи не розповідав. А я й не питав, щоб не ворушити болючі спогади…», – розповідає про Миколу молодший брат Володимир.

І хоча висока нагорода не поверне до життя славного воїна ЗСУ, який без краплі страху відстоював нашу можливість мирно жити в своїх домівках без окупації, проте ніколи не дозволить йому померти у нашій пам’яті. Низький уклін батькам за сина-Героя, завдяки якому його рідне місто досі живе під спокійним небом.

Можливо зацікавить