Розлади харчової поведінки: луцька психологиня розповіла про небезпечну гру з їжею та власним життям

Нерідко трапляється так, що люди, не вміючи екологічно проживати власні емоції та опановувати їх, не усвідомлюючи цінність та поняття любові до себе, не дозволяючи собі похвалу або співчуття, починають долюблювати себе їжею, шкодувати, хвалити, нагороджувати, карати нею ж. Про це журналістам ВСН розповіла луцька психологиня Тетяна Лещенко-Шнайдюк.

- З якими найпоширенішими видами розладів харчової поведінки ви стикаєтеся у власній практиці?

- Існує три основних розлади харчової поведінки:

• нервова анорексія
• нервова булімія
• компульсивні переїдання.

- Які основні причини розвитку розладів харчової поведінки у дітей, підлітків та дорослих?

- Кожен із видів розладів харчової поведінки має певні критерії, відповідно до яких фахівець може встановити певний діагноз. Першими дзвіночками, щоб звернутися до спеціаліста (психотерапевта/психіатра), є:

• постійне занепокоєння вагою тіла, об’ємами, фігурою;
• відмова від їжі, нерозуміння відчуття голоду/ситості;
• виснажливі фізичні вправи (особливо після свят/споживання «шкідливої їжі» або ж навіть за наявності травми чи застуди);
• категорична відмова від певних продуктів (солодощі, цукор, борошняні вироби); дотримання суворих дієт або значне обмеження в їжі;
• постійна втома та виснаження;
• харчові ритуали, різка зміна ваги;
• часте відвідування туалету під час їжі або після.

- Які перші ознаки того, що у людини можуть бути проблеми з харчовою поведінкою?

- Для самоспостереження важливо ознайомитися із причинами появи РХП, ними можуть бути, зокрема:

• Особистісні: низька самооцінка, тривожність, страх втрати контролю, труднощі із розпізнаванням емоцій, перфекціонізм;
• Генетичні (хоч гена РХП медициною не виявлено, однак, практика доводить наявність спадкової схильності); 
• Фізіологічні - тут про порушення гормональної регуляції.

Зовнішні фактори, а саме: психотравмувальні події (наша реальність), соціокультурні причини - завищені стандарти краси, які створені мас-медіа, сімейні причини - авторитарність матері, відстороненість батька, відсутність харчової культури в сім’ї, критичні висловлювання членів сім’ї щодо зовнішності дитини тощо;

Кожна із цих причин будується на певних когнітивних викривленнях та супроводжується відповідними думками. Зокрема, при перфекціонізмі людина може керуватися принципом «все або нічого» - або я на дієті, або я не контролюю своє харчування, а відтак - «якщо я досі не можу впоратись із переїданням - я невдаха». Або ж «мене ніхто не запрошує на каву, оскільки я товста та негарна», при цьому людина сама обмежила своє коло спілкування через власну невпевненість.

- Чи впливають соціальні мережі та медіа на формування харчової поведінки у молоді?

- Чинником, який суттєво впливає на розвиток РХП (особливо у дітей та підлітків), є соцмережі та ЗМІ. Ідеальна картинка з соціальних мереж «Instagram» або «TikTok» не додає упевненості в собі, ба більше, змушує почуватися недостатньо красивим/худим/спортивним. Як наслідок, втрачається адекватна оцінка своєї зовнішності, знижується критичність мислення, усвідомлення своєї унікальності, часом з’являється аутоагресія, імпульсивність, гнівливість, невдоволення собою та своїм життям.

- Яка роль сім’ї та друзів у підтримці людей з розладами харчової поведінки?

- Неостанню роль у лікуванні РХП відіграє оточення: сім’я, друзі, родина. Для молодих людей та підлітків особливо ефективним може бути сімейне лікування. Це терапія, при якій батьки можуть допомагати з харчуванням своїй дитині. При цьому важливо налагодити зв’язок між терапевтом та батьками: терапевт дає необхідні поради батькам, а вони покращують режим харчування дитини/підлітка. Це можливо за допомогою створення структурованого плану харчування, подолання тривоги/страхів/демонізації їжі, емоційної підтримки.

- Чи існують превентивні заходи, які можуть допомогти уникнути розвитку розладів харчової поведінки?

У подоланні стереотипних думок допоможе усвідомлення, що:

• ваші думки - це лише думки, аж ніяк не факти;
• чим довше ви вагаєтесь чи накручуєте себе, тим менше дій робите для виправлення ситуації;
• варто окреслити межі свого контролю та відпустити те, що ви не можете змінити;
• людина не божественне створіння; вона не повинна бути ідеальною.

Адекватна помірна фізична активність може допомогти у покращенні загального фізичного стану. Також в пригоді стане красивий блокнот та ручка для вивантаження тривожних думок зі своєї голови. Крім того, на певний період слід обмежити соціальні мережі, новини, натомість можна обрати для себе нову захопливу книгу. 

- Які методи лікування розладів харчової поведінки є найбільш ефективними?

- За наявності очевидних ознак або підозри на розлад харчової поведінки слід звернутися за допомогою до психотерапевта/психіатра, який належним чином діагностує його наявність або відсутність, обере найефективніше лікування, у разі потреби порекомендує інших фахівців, яких слід залучити для подолання розладу (дієтолога, сімейного лікаря/педіатра, ендокринолога). При виборі психотерапевта рекомендую звернути увагу на тих, хто працює у методі КПТ (когнітивно-поведінкової терапії), схема-терапії, інтерперсональній терапії.

Надзвичайно важливим аспектом при подоланні РХП є налагодження зв’язку думки-почуття-дії. Відстеження цього зв’язку стане корисним умінням не лише на шляху подолання розладів, а й самопізнання, самоспостереження та саморефлексії. 

«Тіло - це храм душі та наша унікальна форма явлення Світові. Проявляйтеся в любові до себе - через турботу про своє здоров’я, через усвідомленість процесів, які відбуваються всередині, через адекватну комунікацію у проханні про допомогу. І Світ відповість вам взаємністю через людей, які поруч», - підсумувала Тетяна Лещенко.

Читайте також: 

• Як впізнати небезпечні зміни в родимках: поради луцької дерматологині
• Літній раціон: нутриціологиня з Волині розповіла, що їсти і від чого відмовитися у спеку
• Метеозалежність: луцька лікарка розповіла, чи можна позбутися «погодного» нездужання