«Найкращий тато своєї маленької донечки»: загиблому захиснику з Луцька просять присвоїти державну нагороду

Відаовідну петицію на сайті Президента України зареєструвала Іванна Войтович.

Руслан в липні 2022 року добровільно став на захист нашої Батьківщини. Був призваний на службу до складу 100-ї бригади ТРО, яку згодом переформували 100-ту окрему механіховану бригаду Сухопотних військ ЗСУ.

Брав безпосередню участь у бойових діях спрямованих на здійснення заходів з національної безпеки і оборони України, проявляв неймовірну мужність під час захисту незалежності та суверенітету нашої Держави на територіях:

• Донецької області, Бахмутського району,Часовоярської міської ТГр.,
• Харківської області, Куп’янського району, Кіндрашівської сільської ТГр,
• Донецької області, Краматорського район, Лиманської міської ТГр,
• Донецької області , Покровського району, Очеретинської селищної ТГр.,
• Донецької області,Бахмутського району, Очеретинської міської ТГр.

Під час виконання бойових завдань був нагороджений:

• Відзнакою командира оперативно-тактичного угруповання «ЛИМАН» (наказ №134 від 30 вересня 2023 року);
• Відзнакою міністра оборони України «За поранення» (наказ №1559 від 03 грудня 2023року);
• Почесною відзнакою командира 53 окремого батальйону Сил територіальної оборони ЗС України «За оборону міста Бахмута» ( наказ №75 від 29 лютого 2024 року);
• Пам’ятною медаллю від начальника Торецької міської військової адміністрації «За оборону м.Торець» (від 06.05.2025 року)
• За Указом Президента України № 609 від 22 серпня 2025 року посмертно був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
• Руслан користувався повагою, був щирим, надійним товаришем, завжди допомагав іншим та йшов на допомогу побратимам. Ніколи не залишав своїх у біді - ні на війні, ні у мирному житті.

Руслан був справжнім командиром, взірцем витримки, людиною честі, принципів, справедливості та великої любові до України. Він був із тих людей, яких пам’ятають усі — веселий, енергійний, завжди з усмішкою, завжди з жартом, завжди з відкритим серцем.

15.05.2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Плещіївка Донецької області, отримав поранення. Його доправили до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова, але 26 травня він відійшов у вічність.

Похований 29.05.2025 із військовими почестями на «Алеї Слави» у селі Гаразджа.

«Найкращий тато своєї маленької донечки, чоловік, син, брат, надійний друг, командир та побратим, справжній патріот України, який заслуговує на найвищу державну нагороду! Ця петиція - це найменше, що можна зробити для вшанування його памʼяті», - написала Іванна.

Підтримати петицію можна за посиланням.

Читайте також:

• Майже 40 днів лікарі боролися за його життя: Герою з Волині навіки 23
• Маленька донечка ніколи більше не побачить тата: молодому волинянину просять присвоїти нагороду
• Збирався зробити пропозицію, але не встиг: Герою з Волині навіки 28