Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

 До обласного переліку нематеріальної культурної спадщини Волині офіційно додали ще шість елементів, і тепер їх налічується 46. Громади області подали на розгляд обласної експертної комісії шість нових елементів, і всі вони були додані до переліку.

Про це розповіла Суспільному провідна методистка з охорони нематеріальної культурної спадщини Волинського обласного науково-методичного центру культури Волинського обласного науково-методичного центру культури Наталія Грабарчук.

До списку внесли такі елементи:

  • Традиція випікання Паски – Рівненська громада;
  • Давній спосіб засолювання сала – Рівненська громада;
  • Столинські роги до короваю – Рівненська громада;
  • Приготування вареників з гречаного борошна з солоним сиром – Шацька громада;
  • Техніка вишивки "Ретязь за контурами малюнка (рисунка)" – Любешівська громада;
  • Плетіння з лозового прута (лозоплетіння) – Луцька громада.

Традиція випікання Паски

У Рівненській громаді внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини три елементи, один із них — традиція випікання Паски у Чистий четвер. Місцева господиня Лариса Мартинюк з села Рівне поділилися рецептом приготування та випікання паски.

Інгредієнти:

  • 2 кг борошна вищого ґатунку
  • 30 яєць
  • 1 кг цукру
  • 400 г масла
  • 200 г дріжджів
  • 1 л молока
  • 1 ч. ложка солі
  • Цедра одного лимона
  • 100 г олії
  • 100 г родзинок
  • 100 г цукатів
  • Ванілін

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Технологія приготування

Із загальної кількості інгредієнтів готують опару: у склянці теплого молока розводять дріжджі та 100 г цукру, додають 200 г борошна, ретельно перемішують та ставлять в тепле місце на 15–20 хвилин.

Жовтки відділяють від білків і збивають з цукром до пишної маси, додають ванілін та дрібку солі. Об’єднують опару з яєчною сумішшю, вливають молоко і починають заміс тіста. Наприкінці додають м’яке масло, олію, родзинки, цукати та лимонну цедру. За старовинною традицією тісто ставлять на подушку, щоб воно піднялося і стало легким, мов пух.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Форми змащують жиром, наповнюють тістом, прикрашають виробами з прісного тіста, змащують збитим яйцем і ставлять у піч. Існує повір’я: коли ставлять останню паску у піч — до лопати торкаються всі, хто є в хаті, щоб не боліла голова протягом року. А ще, господар клав найкращу паску на голову дочці, яка була на виданні, — "Щоб була така велична, як паска пшенична".

Давній спосіб засолювання сала

У селі Столинські Смоляри особливим старовинним методом засолюють домашнє сало. Носієм традиції є родина Тетяни Балабаш з села Столинські Смоляри Рівненської громади. Рецепт жінка успадкувала від бабусі. Ним поділилися для фондів нематеріальної культурної спадщини Волині.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Сало залишають на добу, щоб захололо. Потім його нарізають великими шматками. У велику миску насипають сіль і подрібнюють її, щоб не було великих грудок – "буцків".

Як розповіла Тетяна Балабаш, її бабуся засолювала сало в мішку, бо не всі тоді мали бодні чи банки. На дно мішка насипали сіль. Кожен шматок сала ретельно обвалювали в солі з усіх боків і складали в мішок. Раніше сало в мішку ще й змочували оцтом — для кращого смаку й довшого зберігання.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Потім мішок зав’язували шнурком, аби нічого в салі не завелося. Потім мішок підвішували на бальок, високо, щоб кури не дістали, і щоб воно добре просолилося.

Тонке сало солили іншим способом. У мисці змішували сіль, гірчицю, часник. Обсипали цією сумішшю порізані невеликі шматочки сала, щільно складали в банки. Зверху ще досипали сіль і закручували металевою кришкою. Таке сало зберігали у льосі.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Сало, що лишається після основного соління, закладали в бодню. На дно бодні стелили мішок, зверху викладали добре посолені шматки сала, накривали й зберігали в коморі.

У селі досі кажуть: "Нема сала – гостини мало", "Який господар, таке й сало".

Сало зазвичай готували перед Великоднем – у вівторок на Страсному тижні. Із нього варили шкварки, готували зажарки до борщу та юшки, засмачували вареники та пироги.

Роги до короваю

Столинські роги до короваю – унікальний весільний обрядовий елемент села Столинські Смоляри Рівненської громади.

Процес виготовлення весільної рогульки – традиційного весільного атрибута починається за місяць-два до весілля. Хрещена мама зверталась до місцевих майстринь, які мали виготовити весільні квіти на коровай з кольорового паперу, який називається "зжатка". Таких квітів мало бути 200-300, розповіла майстриня Пелагія Савчук із села Столинські Смоляри.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Коровай для нареченої зазвичай прикрашали білими квітами, а для нареченого – папером різних кольорів. Робота з квітами є клопітка й делікатна: спочатку роблять заготовки — окремі пелюстки різних форм, або вирізають цілі полотна, з яких формують квіти. Готові квіти з’єднують в букети по 5-7 квіток, а коли квіточки дрібні, то й по 7-9.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Одночасно із виготовленням квітів розпочинається підготовка основи для майбутньої рогульки. Для цього вирізають 15-19 ліщинових палиць заввишки 1,2-1,4 м і товщиною до 1,5 см. Усі палиці обов’язково мають бути рівненькими, без сучків. Їх очищають від кори, тісно зв’язують між собою, щоб не покрутились і не вигинались, просушують на печі. Після висушування вибирають 9 або 11 найрівніших палиць (головне – непарна кількість), які ставлять основою "рогів" і приєднують до короваю.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

За кілька днів до весілля в хаті, де випікався коровай, замішують тісто для рогульок. З нього розкочують тонкі джгутики, з одного боку роблять надрізи. Джгутики намотують на висушені палиці, змащують збитим яйцем та випікають. Після охолодження кожен "ріг" обмотують білим папером і прикрашають квітами.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

На кожній рогульці є по 5 декоративних букетів, у кожному – від 5 до 9 квіток, залежно від розміру. Найпоширенішими були:

– з великих квітів: рожі, хризантеми, лілії, жоржини, маки;

– з дрібних: незабудки, ромашки, волошки, нарциси, фіалки.

Інколи виготовляють квіти у формі шишок, гладіолусів, півників, бузку. Великі квіти можуть поєднувати в пучечки по 3 квітки та 2 пуп’янки, створюючи композицію.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Рецепт тіста для рогульок (родина Пелагії Савчук):

– 1 літр води;

– 0,5 чайної ложки солі;

– 1 столова ложка цукру;

– 100 грамів олії;

– Ванілін (за бажанням);

– Борошно (скільки візьме тісто).

Тісто має бути еластичним, добре розкочуватись у тонкі джгутики. Після випікання воно не тріскається, а чудово тримає форму і поєднується з оздобленням.

Приготування вареників з гречаного борошна із солоним сиром

Гречані вареники з солоним кисломолочним сиром традиційно готують у селі Положево Шацької громади. Вони мають свою унікальну історію, пов’язану з побутом та сезонністю. Узимку, коли корови не дають молока, господарі заздалегідь заготовляють сир: солять його в глиняних горщиках, заливають топленим маслом і зберігають в коморах. Саме з такого сиру в холодну пору року готують вареники.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Тісто на ці вареники готують лише з гречаного борошна. Через це воно менш еластичне, тому процес ліплення потребує вправності. Щоб тісто стало м’якшим і зручнішим у роботі, господині іноді змішують гречане борошно з пшеничним у пропорції один до одного.

Для приготування тіста беруть:

  • 1,5 склянки гречаного борошна,
  • 1,5 склянки пшеничного борошна,
  • 200 г окропу,
  • 1 яйце,
  • 3 столові ложки олії,
  • дрібку солі.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Борошно треба просіяти, змішати, додати сіль, влити гарячу воду. Спершу тісто замішують ложкою, потім додають яйце та олію, і далі вимішують руками. Тісто формують вручну, відриваючи невеликі шматочки та ліплячи вареники «на руці».

Для начинки беруть:

  • 300 г солоного кисломолочного сиру,
  • 1 яйце.

Вареники варять у киплячій підсоленій воді. До них готують засмажку зі свіжого сала з цибулею.

Техніка вишивки "Ретязь за контурами малюнку/рисунку"

Техніка вишивки "Ретязь за контурами малюнку/рисунку" зберігається та практикується на території Любешівської територіальної громади.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Цей традиційний вид вишивки має характерні риси, що вирізняють його серед інших технік художньої вишивки гладдю, зокрема тих, які поширені на Любешівщини та в інших регіонах. Вишивка виконується по контуру малюнка — зазвичай невеликого розміру або такого, що поділений на дрібніші складові для збереження гармонії композиції.

Стібки вишиваються зліва направо хрестоподібно: голку вколюють через дві-три нитки від попереднього проколу та виколюють у вже зроблений прокол. Верхній ряд чергується з нижнім доти, поки не буде зашито весь контур. Для досягнення більшої щільності узору голку виколюють через один або два попередні проколи. У результаті на тканині утворюється характерний візерунок, схожий на колосок пшениці.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Ця техніка застосовується як у побутових, так і в обрядових виробах. Вишиті рушники використовують як декоративно-культові елементи — їх вішають на ікони, стелять під хліб, дарують молодятам. Хустини вишивають для наречених, а також використовують під час великих церковних свят.

Носіями техніки є жінки старшого та середнього віку, які мешкають у селах Любешівської громади Волинської області: Крисько Любов Григорівна (1955 р.н., с. В’язівне); Некоз Ольга Данилівна (с. Проходи); Поліщук Ніна Яківна (1957 р.н., с. Судче); Дусик Марія Володимирівна (1984 р.н., с. Лобна); Вітовщик Надія (1963 р.н., смт Любешів); Зусько Валентина Василівна (1986 р.н., с. Бихів/с. В’язівне).

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Техніка "Ретязь" за контурами малюнка "рисунка" побутує на території селища Любешів, сіл Рудка, В’язівне, Лобна, Бірки, Бихів, Залізниця, Проходи, Великий Курінь, Судче, а також у селі Кухотська Воля (Рівненська область).

Плетіння з лозового прута у Луцькій громаді

Лозоплетіння — одне з найдавніших народних ремесел. У Луцькій громаді членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України, викладачка Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені І.Ф. Стравінського, майстриня Орися Щур розповіда про традиційні техніки лозоплетіння.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

З її слів, заготівля лози відбувається в осінньо-зимовий період – після опадання листя і до початку весняного сокоруху. Прути зрізає гострим ножем або секатором, ретельно сортують за довжиною, товщиною та породою. Видаляє пошкоджені, пересушені або надмірно гіллясті гілки. Заготовлений прут варить у киплячій воді протягом 2-3 годин, а потім швидко охолоджує у холодній воді та очищає від кори ще теплим. Після цього лозу висушує, а перед використанням знову зволожує. Тривалість вимочування залежить від товщини прута і може коливатися від кількох хвилин до 6-8 годин.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

Для роботи майстри використовують традиційні інструменти: ніж, секатор, шило, круглогубці, а також спеціальні пристрої — колунок, ізер, жамку, станок для виготовлення лозової стрічки та шаблони різних форм.

Залежно від виду підготовки сировини плетіння поділяється на чотири основні типи:

  • з неокореної "кольорової" лози;
  • з білої лози;
  • з лозової стрічки;
  • комбіноване плетіння.

Майстри часто поєднують лозу з іншими природними або штучними матеріалами: корінням, соломою, дротом, текстильними нитками, створюючи справді унікальні речі з неповторним колоритом.

Ще 6 елементів культури Волині визнано нематеріальною спадщиною — серед них роги до короваю і вареники

За щільністю переплетення розрізняють:

  • суцільне плетіння — міцне, щільне, призначене для міцних, функціональних виробів;
  • ажурне плетіння — легке, декоративне, з відкритим візерунком.

Щодо технік, виділяють:

  • плетіння методом "плотика", що часто використовується в огорожах, кошиках, господарських виробах;
  • пошарове плетіння, яке виконується лише на замкнутих поверхнях і потребує лозин однакової довжини й товщини.

Техніка вишивки "Ретязь за контурами малюнка (рисунка)" та плетіння з лозового прута (лозоплетіння) рекомендовані для подальшого внесення до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.

Читайте також: 

Можливо зацікавить