«Щоб любов була мєжду рускіми і українскіми»: прихожани монастирів МП на Волині не знають, хто винен у російсько-українській війні

Як і в інших областях, правоохоронці прийшли сюди не молитися. Вони перевіряють релігійні громади на наявність колаборантів, диверсантів і пропаганди ідеології «руського міра», - йдеться у сюжеті 12 каналу.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Обшук у монастирі на Волині: ще влітку молилися за Кирила 

«Я думаю часом це фейки, часом я не знаю, як це пояснити. Я в цій справі не компетентна. – А хто компетентний? – Не знаю, батюшки», - каже одна із прихожанок.

«На українську православну церкву якась хвиля агресії пішла, чи з чим це пов'язано, але я більш ніж впевнена, що це не по-закону, не по людськи і не по-християнськи і взагалі на мою думку це неправильні дії», - обурюється вірянка.

Прихожани вільно заходять до церкви. А тим часом монахи проводять для СБУ екскурсію територією. Правоохоронці перевіряють храми, житлові будівлі, підвали. Усе відбувається досить тихо та спокійно. Тільки говорити на тему обшуків ніхто з священнослужителів не хоче.

Журналісти намагалися поспілкуватися з іншими представниками монастиря. Усі, як один, кажуть, що не мають благословення говорити та скеровують до намісника обителі Володимира. Тільки й він виявився не багатослівним. 

Попри таку неприязнь  монахів до телекамер - прихожани дуже добре відгукуються про монастир. Ось ці жінки приїхали на службу з Ратного, що за 140 кілометрів. 

«Дійсно, то так моляться ці монахи, вони тільки три години відпочивають. Вони стоять на молітвах. І ще чіпляються за ці церкви. Як тільки біда то зразу йдеш до церкви», - кажуть жінки.

Кажуть, якби не сильні молитви і зцілення в цих храмах, люди б сюди не їздили.

Ще один чоловік відвідує цю церкву вже багато років. Каже, втішений, що у його селі є таке святе місце і не розуміє, що тут роблять правоохоронці. Микола, як і більшість прихожан каже, що до справ державних діла немає. Як виявилося, аж настільки, що не може сказати: хто винний у російсько-українській війні. 

«Я не можу сказати, хто винуватий, а хто невинуватий. Я не можу це доказати. Я ж не політікант, а православний християнин», - відповів прихожанин Микола.

Чоловік каже, що Бог всім управить і йому всерівно, яка держава тут буде. 

«Чи Старий Чорторийськ російський, чи український, аби ми всі в мирі були. Щоб любов була між рускими та українцями, щоби любили один одного, щоб не були ворогами», - каже чоловік.

Люди ж, яких ми зустріли у селі і намагалися поговорити, або відмовлялися, або не бажали говорити, що думають насправді. Пояснення такої поведінки є в Оксани. Вона - єдина, кого ми зустріли у Чорторийську з протилежною позицією. 

«Якщо в україську церкву привозять покійника, то люди зразу біжать до монахів відмолювати гріхи, бо то гріх йти в українську церкву», - розповідає місцева жителька Оксана.

Жінка розповідає нам, що ще в 2002-му році, коли люди в селі тільки хотіли будувати українську церкву, - монахи дали зрозуміти хто вони такі. Вони розламали великий дерев'яний хрест, який поставили священники тоді ще Київського патріархату. А за цим відео потім полював сам намісник монастиря.

«Володимир лічно до мене приходив, коли поламали хреста і сказав на мене: віддай касєту. Я кажу що в мене нема касєти, ми її відправили в Канаду. А він мені сказав: в мене є оружиє. А я кажу: ви ж з Богом, нащо оружиє? Він каже я можу показати», - ділиться жінка.

Оксана пригадує, що тоді монахи не хотіли причащати дітей хрещених у Київському патріархаті. тож люди вирішили збудувати свою церкву. Попри спротив московського патріархату храм таки збудували. Але більшість селян ходять таки в монастир.

«В нас дуже багато людей за Москвою, я то думаю, що її треба вивезти до кордону й копняка», - каже Оксана.

Саме зв'язки із Москвою і перевіряли сьогодні силовики. Такі обшуки провели також і в Милецькому Миколаївському чоловічому монастирі де знайшли папірець із молитвою за патріарха Кріла Гундяєва.