«Щодень чули гучні вибухи та обстріли»: сім'я харків'ян знайшла прихисток від війни у Луцькому районі

Катерина Іванівна з сім'єю втекла від війни на Волинь з Харкова. У рідному місті працювала на тютюновій фабриці, приміщення якої 5 травня розбомбили російські війська.

Жінка розповідає, що оскільки вони жили за 50 кілометрів від росії, то щодень чули гучні вибухи та обстріли.

"Вийшла вранці на роботу і почула звуки ракети, вибухи. Зателефонувала колегам, кажуть на роботу не йти. Пізніше власник сказав, що фабрика не працюватиме більше, а працівників скоротили", - пригадує пані Катерина.

Жінка з рідними тривалий час переховувалася від обстрілів в бомбосховищі. Розповідає, що ходила додому готувати їжу дитині, і носила її в укриття.

"На початку березня містом їхали наші танки в сторону Малої Рогані, яку тоді тимчасово зайняли вороги. Ми з дитиною якраз бігли в сховище, і він все це чув та бачив. Перелякався сильно. І 5 березня я з донькою, зятем, п'ятирічним внуком, та з кумами вирішили їхати з міста на Волинь, звідки родом мій покійний чоловік. Дорога зайняла аж чотири доби. Спочатку зупинилися у двоюрідної сестри чоловіка, а 20 березня переїхали в одних з прихистків для переселенців у Луцькому районі", - розповідає харків'янка.

За словами жінки їхній будинок у Харкові наразі вцілів, але там постійні обстріли.

"Як тільки скажуть, що можна повертатися, відразу поїдемо, бо дуже вже хочеться додому", - зазначає Катерина Іванівна.