Пройшов шлях від Революції Гідності до найзапекліших боїв війни: волинянину просять посмертно присвоїти нагороду

Відповідну петицію на сайті Президента України зареєструвала Наталія Патійчук.

Андрій Миколайович народився 11 червня 1984 року, проживав в смт.Рокині Луцького району Волинської області, навчався у Львівському державному аграрному університеті (м.Дубляни). За спеціальністю – агроном. Після аспірантури, працював науковим співробітником у Волинському інституті агропромислового виробництва.

Серганчук Андрій приймав участь в усіх найважливіших подіях Революції Гідності. Був в Будинку профспілок, на Інститутській і під час штурму Жовтневого, а також на перших барикадах. Тут отримав своє перше поранення, адже поруч вибухнула граната, але він навіть і не думав звертатись до медиків, адже рятував інших. Окрім того, у ті буремні дні, коли на «Груші» розстрілювали хлопців – «схопив у ноги» кілька гумових куль, але попри це Андрій, разом з іншими учасниками революції, допомагав пораненим, виносив тіла загиблих, зокрема і тіло смертельно пораненого Героя Небесної Сотні, волинянина Едуарда Гриневича.

Після Майдану добровольцем пішов на війну. З 14 серпня 2014 року до 03 вересня 2015 року приймав участь в АТО на території Луганської і Донецької області. На завдання їздив у сектор Б – Піски, Донецький Аеропорт, Опитне, Водяне, Авдіївка, Новоселівка тощо. Воював у складі 80-ї ОамБр (3 батальйон 7 рота), згодом – у 81-й бригаді (122 батальйон 1 рота), був старшим навідником АГС, згодом командиром відділення. 16 днів у січні 2015 провів у новому терміналі Донецького аеропорту. Він один із тих, хто два рази заходив в аеропорт, що мало кому вдавалось.

У 2015-2016 роках за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту», медаллю «Ветеран війни», нагрудним знаком «Знак пошани», медаллю «За вірність традиціям» ІІ ступеня, пам’ятною медаллю «122 окремий аеромобільний батальйон», пам’ятним знаком «Генерал армії В.Ф.Маргелов», орденом «Єдність та воля». У 2019 році нагороджений нагрудним знаком «Почесною відзнакою командувача військ оперативного командування «ЗАХІД».

У цивільному житті Серганчук А. задля протидії російській агресії насамперед в інформаційному плані та для просвітницьких цілей долучився до проєкту «Кіборги», щоб зберегти спогади бійців АТО у цікавій та доступній формі коміксів. Частина його спогадів зафіксовані в коміксі «Кіборги. Карбовані пеклом. Січень 2015». Андрій Серганчук також є одним із героїв у документальному фільмі «Волинські «Кіборги»: «Бо прийшла зима..».«Фестиваль» стояв у витоках створення Центру допомоги ветеранам війни 4.5.0. в Луцьку Волинської області. На волонтерських засадах, Андрій їздив за викликами родин до ветеранів, у яких були гострі прояви ПТРС, щоб разом із кваліфікованим психологом допомогти колишнім військовим.

З перших днів повномасштабного вторгнення, а саме з 26 лютого 2022 р. повернувся на фронт, воював у складі 100 окремої механізованої бригади. Разом із побратимами тримав оборону під Бахмутом, за що 29 лютого 2024 року нагороджений почесною відзнакою «За оборону Бахмута».

Пізніше батальйон, де служив Андрій, передислокували на Харківщину під Куп’янськ. Далі був Лиманський напрямок, де «Фестиваль» отримав поранення, але не покинув побратимів. Після поранення був переведений у 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем в/ч А7028, де споряджав дрони-бомбардувальники «Вампіри» та FPV-дрони «Королеви шершнів».

16.02.2025 року Серганчук Андрій Миколайович під час виконання обов’язків військової служби, пов’язаних із захистом Батьківщини, внаслідок влучання ворожого FPV-дрона загинув в районі населеного пункту Торецьк Донецької області.

Після загибелі Андрія в російських ЗМІ та телеграм каналах поширювали про нього статті та замітки з назвами «Известный украинский националист уничтожен», «Ликвидирован один из главных майдановцев Украины».

Підтримати петицію можна за посиланням.

Читайте також:

• Завжди виходив з бою останнім, прикриваючи побратимів: історія Героя з Волині
• Командир, який до останнього боровся за Україну: студенту луцького вишу просять присвоїти державну нагороду
• Росіяни обстріляли машину меддопомоги: захисник з Волині загинув, їдучи рятувати поранених