Шлях від кумира до зрадника: історія уродженця Луцька Тимощука

Його вчинок вкотре сколихнув футбольну громадськість, яка ще 8 років тому підтримувала гравця під час матчів національної команди на Євро-2016. Про кар’єру Тимощука та його рішення стати на бік ворога – у матеріалі LB.ua.

Старт у Луцьку, визнання в Донецьку і переїзд до Санкт-Петербурга

Анатолій Тимощук – вихованець луцької «Волині». Свою дорослу кар’єру він розпочав у 1995 році на позиції нападника. Футболіст одразу зарекомендував себе, ставши залізно основним гравцем команди буквально на наступний рік після дебюту.

У 1999-му півзахисник перейшов до «Шахтаря». У новій команді Анатолій став незамінним гравцем, навіть символом клубу. Він настільки сподобався місцевим уболівальникам, що ті призначили його почесним капітаном символічної збірної “Шахтаря” усіх часів у 2006 році, на 70-річчя заснування клубу. 

Тимощук грав у складі «Шахтаря» у єврокубках, тому, очікувано, зацікавив низку європейських клубів, зокрема «Ювентус» і «Рому». Тимощук натомість погодився на зовсім неочікувану пропозицію, яка надійшла з Росії. Пітерський «Зеніт» виклав за півзахисника 20 мільйонів доларів – трансферний рекорд для УПЛ на момент переходу. 

Очевидно, Тимощука спокусили умови особистого контракту. Грошей у “Зеніта” вистачало, адже у 2007-му російський клуб підписав партнерську угоду з “Газпромом”. У Росії Толя став своїм: виграв кубок і суперкубок УЄФА, став капітаном команди. 

Прапор на щоках, стрічки у волоссі й рекорди

Якщо клубна кар’єра Тимощука була неоднозначною, то у збірній Анатолій тихою сапою йшов до вершин. Український уболівальник назавжди запам’ятав харизматичного півзахисника у складі національної команди на Чемпіонаті світу-2006. Тоді збірна під керівництвом Олега Блохіна дійшла до чвертьфіналу світової першості. 

Одним з героїв тієї команди був Анатолій. Хоч на полі він не був найбільш помітною фігурою, зате перед грою завжди виділявся серед інших. Тимощук малював на щоках прапор України, а у волосся вплітав синьо-жовті стрічки – справжній патріот… 

У складі національної збірної Тимощук грав аж до 2016 року, завершивши кар’єру у статусі капітана й рекордсмена за кількістю матчів за Україну. Останній, 144-й поєдинок, узагалі увійшов в історію. «Cиньо-жовті» грали проти Польщі у третьому турі групового етапу провального для нас Чемпіонату Європи з футболу. Покійний Михайло Фоменко, головний тренер команди на той момент, випустив Тимощука з лави для запасних замість форварда Романа Зозулі на 92 хвилині матчу за рахунку 0:1. Цей вчинок красномовно описав коментатор поєдинку Віктор Вацко: «Ця заміна – це плювок в обличчя фанатів збірної».

За два місяці Тимощук оголосив про завершення кар’єри у національній команді України, а вже за рік повернувся до Росії. 

Асистент Луческу і не тільки його

У 2017-му Тимощук повернувся до «Зеніта» на посаду асистента головного тренера команди. Тоді її тренував румун Мірча Луческу, не остання постать українського футболу. За словами румунського спеціаліста, Тимощук отримував й інші пропозиції, але, як і у 2007-му, обрав «Зеніт». До слова, російсько-українська війна тривала три роки.

Луческу в Росії не затримався, чого не скажеш про Толю. Він залишився на своїй посаді, на якій знаходиться й досі.

Втрачений останній шанс і справа у CAS

У лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Частина футбольних «заробітчан» залишили територію країни-агресорки, розірвавши контракти. Серед них – Андрій Воронін і Ярослав Ракицький. Тимощук вирішив залишитися і замовкнути, удавши, що нічого не сталося.

В одному з інтерв’ю Андрій Ярмоленко говорив, що телефонував Тимощуку, щоб запитати, як він спить. «Так само як і ти (Ярмоленко, – LB.ua)», – відрізав Тимощук. Колишні партнери по команді послали один одного до біса й на цьому їхня розмова завершилася.

Подібні дії Тимощука обурили українську футбольну спільноту, зокрема Олександра Алієва, Артема Федецького й інших. Усі вони й досі відверто й справедливо зневажають цей вибір колишнього капітана збірної України. 

У відповідь на мовчазну підтримку війни з боку Тимощука, Українська асоціація футболу (УАФ) викреслила його з історії українського футболу. Тимощука позбавили тренерської ліцензії, анулювали усі нагороди й рекорди, прибрали з офіційного реєстру збірної та довічно заборонили займатися футбольною діяльністю на території України.

У вересні 2023-го Тимощук подав позов до Спортивного арбітражного суду (CAS) з метою оскаржити рішення УАФ. Слухання у справі відбулися у квітні 2024 року, але рішення досі немає. Як і розуміння, чому Тимощук обрав бік ворога.

Він був таким завжди

Колишня дружина Тимощука Надія Навроцька в інтерв’ю Sport Express запевнила, що поворот не туди у житті Толі відбувся у 2007-му. Після переїзду в Росію він познайомився Анастасією Клімовою. На думку Навроцької, вона була агенткою ФСБ, яка працювала з Тимощуком.

Надія переконана, що Тимощук завжди був слабкодухим. «Він не мав стрижня, у нього немає позиції», – розповіла вона. У біографії Тимощука є чимало фактів, які вказують на його давню любов до Росії. Зокрема, він контактував з ватажком так званої ДНР Олександром Захарченком. Це сталося якраз після відвідин госпіталю з пораненими українськими воїнами. З огляду на слова колишньої дружини, можна зробити висновок, що підтримка Росії у війні проти України не є випадковою, або не обдуманою. 

У підсумку Тимощук залишився самотнім на території ворога без можливості повернутися додому. Двері в Україну для нього зачинені назавжди, а про його вчинок не забудуть.

«Я не помічав за ним чогось такого, але ситуація показала, що він за людина. Чи краще сказати воно… Усі розуміють, хто він і що він. Чесно, навіть говорити за нього не хочу. Тимощук показав усе своїми діями. Його потрібно викреслити всюди, адже він зрадив свою країну, своїх людей. Нехай тепер сидить там», – сказав про Тимощука колишній гравець збірної України й київського «Динамо» Сергій Рибалка у розмові з LB.ua.

Читайте також:

• Вихованець волинського футболу ввійшов до резервного списку збірної України
• «Президент не мав грошей і зробив мені молдавський паспорт. Я піддався»: як обманули ексгравця «Волині»
• Знадобилося 5 хвилин: як відомий футболіст з Волині виграв 50 тисяч гривень