Скандал на Волині: мешканці військового містечка категорично не хочуть бути селянами

Скандал на Волині: мешканці військового містечка категорично не хочуть бути селянами

Мешканці військового містечка під Ковелем вже декілька років самі не знають, де вони живуть. Люди певні, що сталася правова колізія із територіальними громадами, яка не дає їм спокійно та комфортно доживати старість.

Територія цього містечка трохи більше двох гектарів. У п'ятьох житлових будинках, а це 56 квартир, мешкають люди. Переважно військові зі своїми родинами, які колись отримали це житло від держави, - йдеться у сюжеті 12 каналу.

Люди розповідають, що все життя вважали себе ковельчанами, бо мають міську прописку. Втім, декілька років тому дізналися, що живуть на території сусідньої Дубівської громади.

За словами людей, усі можливі послуги вони отримують з міста. Діти ходять до міських шкіл та дитсадків. Від Дубівської громади, запевняють мешканці, жодної допомоги. До їхнього містечка не ходять автобуси, тут немає магазину, освітлення та доріг, а деякі будинки перебувають в аварійному стані.

Місцеві кажуть, на питання, чому так? - Завжди отримували одну й ту ж відповідь – на вас немає грошей.Натомість голова Дубівської громади Роман Троцюк вважає, що люди створюють проблему там, де її нема.

«Бусин. Наші дітки добираються до школи чотири кілометри в одну сторону. Маршрутка там не ходить теж. Чого ми створюємо проблему через те, щоб кілометр пройти. Така проблема є всюди. З часом дорогу зробимо, тому що треба кошти, воно не так швидко робиться. Це все кошти, але вони йдуть, ми працюємо по різних напрямках», - каже Роман Троцюк.

Мешканці військового містечка переконані, у тому, що їх без відома приписали до Дубівської громади винна обласна влада та голова Дубівської громади Роман Троцюк.

Люди незадоволені його роботою, бо кажуть, замість благоустрою, він змушує їх змінити прописку з міської на сільську.

«Це вже крик душі, скільки можна далі те все терпіти. Людина помирає, він реєструє ті квартири в Дубовій. Людей силою заставляють переписуватися. Вони вже нас змушували по-всякому, і субсидії лишали, і пільги лишали. І що вони тільки не робили і казали, не треба переписувати, стільки зареєструйтеся, щоб ви отримували ті субсидії», - кажуть мешканці.

А от Роман Троцюк бажання людей позбутися усіх можливих зв'язків із Дубівською громадою називає сепаратизмом.

«В Криму теж провели референдум і люди хочуть жити в Росії, але ми сьогодні хочемо відвоювати Крим, це наша територія», - каже голова Дубівської громади.

Тож як могла трапитися така правова колізія? У Волинському регіональному відділенні асоціації міст України кажуть, що це не єдиний випадок і на Волині і в Україні.

Раніше землі військового містечка перебували у статусі земель запасу району. У 2011 році обласна рада проводила зміни меж населених пунктів та віднесла територію до Дубівської сільської ради.З того часу навіть відбулося два суди між мешканцями та облрадою, але обидва люди програли. Тепер же, коли створилася об'єднана громада, розпочався процес упорядкування, який тягне за собою багато інших наслідків. Це знову вже вкотре скаламутило воду.

«Тому Дубівській громаді, яка перейшла на прямі бюджетні відносини, будучи незалежною вже територіальною громадою, стало важливо визначити конкретно межі своєї території і економічно почати загосподарювати свої території. Тому що до цього цим суттєво ніхто не цікавився, хоча де юре, все ж таки, ці землі вони належали Дубівській сільській раді», - розповіла виконавча директорка Волинського регіонального відділення Асоціації міст України Мар'яна Конончук.

У Дубівській громаді колізія з військовим містечком не єдина. Схожа ситуація і у мешканців вулиці Кияна, колишньої Ватутіна. Більшість жителів багатоквартирних будинків на цій вулиці мають ковельську прописку та були впевнені, що є містянами. Втім, отримавши платіжки пів року тому, дізналося, що вони селяни. Офіційно жителі села Вербка – частини Дубівської територіальної громади.

Справа заворушилася після того, як розпочався процес декомунізації вулиць із радянськими назвами. Тоді й вулицю поділили на дві частини. Місто перейменувало свою частину на Кияна, а Дубівська сільрада – іншу частину – на Шкільну.

«Хто створив такі умови, що люди приписалися на чужій території міста Ковель, а це не було містом Ковель, я не знаю.Хто за це відповідатиме, ми сьогодні не знайдемо крайніх. Але сьогодні ми як влада маємо провести все до ладу», - додає Роман Троцюк. 

Мешканці кажуть, що також намагалися говорити про це з Романом Троцюком і навіть збирали збори. Але бажаного, а це вийти зі складу Дубівської громади, не досягнули.

«Коли йому говориш, що в нас по документам ми, жителі міста, він каже все одно, вас це весь час вводили в оману. В яку оману? Це він появився розумний, а до цього всі люди були дурні чи як?», - обурюються люди. 

Справа в тім, що більшість послуг, зокрема комунальних, які в ситуації з військовим містечком, мешканці цієї вулиці отримують з міста, хоч юридично проживають у селі Вербка.

Про бажання людей бути частиною міста знає Ігор Чайка, ковельський міський голова. Він вважає, що приймаючи це рішення, тодішні владці точно не поцікавилися думкою людей. Якби це зробили вчасно, теперішніх проблем не було б.

«Як утримувати багатоповерхівки, як переоформити своє право власності і багато інших побічних проблем. Звичайно, ми на боці людей, ми не залишимо їх наодинці з цією проблемою, зараз над цією темою працюють юристи і ми шукаємо рішення, яке б дозволило захистити право ковельчан залишатися мешканцями міста», - каже Ігор Чайка.

Поки у Ковелі думають, як можливо владнати цю проблему так, аби людям жилося комфортно та зручно, в асоціації міст вважають, що у цьому випадку непорозуміння можна уникнути, як тільки Дубівська громада почне дбати про підпорядковані їм території.

Та чи можливо взагалі мешканцям в обох ситуаціях добитися свого та офіційно стати частиною Ковеля? Відповідь так, запевняє Мар'яна Конончук.

Відповідно до українського законодавства громада не може встановлювати межі. На рівні міст такі повноваження має Верховна Рада, а на рівні сіл – районна рада. Тож для того, щоби змінити межі, слід мати своїх представників у радах та пробувати клопотати у відповідні інстанції.

Читайте також:

Можливо зацікавить