Сказав «не можу згаяти таку можливість» і пішов у бій: молодому волинянину просять присвоїти посмертну нагороду

Відповідну петицію на сайті Президента України зареєструвала Євгенія Пронцевич.

Андрій Пронцевич здобув вищу освіту за двома спеціальностями у КНТЕУ. Був палким патріотом, активно підтримував національні ініціативи, був волонтером при проведенні Євро-2012 та брав участь у Революції Гідності.

З початком повномасштабного вторгнення Росії добровільно став на захист Батьківщини, вступивши до лав ЗСУ. Проходив службу у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» (в/ч 4699), до якої долучився завдяки рекрутингу на початку жовтня 2022 року. До цього моменту центри комплектування відмовляли Андрію у мобілізації за станом здоров’я – як у рідному Камені-Каширському, так і в Києві.

Разом із побратимами брав участь у важливих військових операціях цієї війни:

• контрнаступ на Запорізькому напрямку (бої на Токмацькому напрямі в районі Оріхова влітку 2023)
• оборона Авдіївки (жовтень 2023-лютий 2024),
• запеклі бої на Покровському напрямку
• операція у Курській області (з осені 2024)

Завжди був готовий йти вперед, навіть у найнебезпечніших умовах.

«Я не можу згаяти таку можливість», — це його слова перед виходом на один з останніх в його житті боїв.

Був вірним присязі до останнього подиху.

Андрій Пронцевич загинув 16 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області, маючи лише 33 роки. Його загибель — непоправна втрата для родини, друзів, побратимів і всієї країни. У нього залишилися дружина та 10-місячна донька, яка тепер бачитиме тата-Героя лише на фото.

У мирному житті Андрій Іванович був чудовим сім’янином, надійним колегою і вірним другом. Захоплювався футболом — не втрачав нагоди зіграти в улюблену гру навіть під час коротких відпусток із пекла війни.

Підтримати петицію можна за посиланням.

Читайте також:

• Не встиг відзначити 50-річчя: історія полеглого Героя з Волині
• Стримував просування противника на Донецькому напрямку: захиснику з Волині просять посмертно присвоїти нагороду
• В один день прощались з полеглим воїном та його батьком: історія Героя з Волині