У Луцьку обговорили майбутнє соціальних гарантій для постраждалих від Чорнобильської катастрофи

Про це журналістам ВСН стало відомо під час засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України, яке відбулося 2 листопада у Волинській ОВА.

У засіданні взяли участь народні депутати Арсеній Пушкаренко, В’ячеслав Рубльов, Ірина Констанкевич, Тетяна Грищенко, Борис Приходько, Павло Халімон та Іван Шикаренко. Також були присутні заступник Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Олексій Будик, голова Волинської обласної державної адміністрації Роман Романюк, голова Волинської обласної ради Григорій Недопад, представники постраждалих громад Волині, зокрема їхні старости, представники ДАЗВ, ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інші постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Під час зустрічі обговорили результати досліджень радіоактивного забруднення, можливе оновлення статусу населених пунктів та соціальні гарантії для людей, які проживають на цих територіях.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко наголосив, що рішення щодо підтримки постраждалих громадян мають ґрунтуватися на актуальних дослідженнях та враховувати реальні потреби людей.

«Важливо, щоб рішення щодо підтримки людей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, спиралися на актуальні дані та враховували їхні реальні потреби. Завдяки спільній роботі ДАЗВ і науковців ми вже маємо основу для подальших кроків. Наше завдання разом з урядом напрацювати законодавчі зміни, адже підходи до визначення виплат потребують оновлення».

За словами представників ДАЗВ, у 2025 році дозиметричну паспортизацію провели у 196 населених пунктах. У 2026-му дослідження тривають ще у 719 населених пунктах. Через безпекову ситуацію у 12 населених пунктах Чернігівської області відбір проб неможливий.

Загалом уряд визначив понад 900 населених пунктів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Результати досліджень мають допомогти визначити, чи відповідають вони чинним критеріям для перебування у відповідних зонах радіоактивного забруднення.

Під час обговорення наголосили на важливості прозорого проведення досліджень і залучення до них громадськості. Зазначили, що представники громад і журналісти могли бути присутніми під час відбору зразків та бачити, де і в якій кількості їх беруть. 

Також підкреслили, що оцінювати сучасний стан територій потрібно за актуальними даними, а не за застарілими зразками. На Волині всі заплановані зразки відібрали. Наразі завершують лабораторні аналізи та контрольні вимірювання. Результати досліджень за 2026 рік планують розглянути наприкінці листопада або на початку грудня.

Під час обговорення йшлося про наслідки радіаційного забруднення, соціальний захист і медичну допомогу жителям постраждалих територій. Учасники наголосили, що під час перегляду статусу населених пунктів потрібно врахувати досвід місцевих жителів і зберегти їхні набуті гарантії.

Учасники засідання також детально обговорили соціальний захист жителів радіоактивно забруднених територій. Міністр праці та соціальної політики Денис Улютін заявив, що результати дозиметричної паспортизації не призведуть до автоматичного припинення вже набутих соціальних прав. Законопроєкт пенсійної реформи ще доопрацьовують: його планують оприлюднити цього року, а наступного — пройти необхідні процедури для ухвалення та запровадження.

Під час засідання також озвучили пропозицію щодо доплати до пенсій у розмірі 6–8 тисяч гривень після завершення війни. За словами Улютіна, сума має співвідноситися з виплатами ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Наразі це пропозиція, а не ухвалене рішення.

«Сьогодні на засіданні ТСК щодо територій, розташованих уздовж північного кордону України та постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, знову порушили питання соціального захисту людей. Йдеться про пенсії, соціальні виплати та проблеми, з якими щодня стикаються жителі цих територій і ліквідатори аварії.

Ці люди та громади роками залишалися без належної уваги. Вони заслуговують на повагу й надійний соціальний захист. Тому наше завдання — підготувати комплексний законопроєкт, залучивши до роботи експертів і громадськість.

Сподіваюся, що парламентська більшість підтримає цю роботу, а комісія продовжить працювати над тим, щоб люди отримали належну підтримку та захист від держави», — зазначив В’ячеслав Рубльов.

Учасники домовилися продовжити роботу над питаннями соціального захисту та перегляду статусу населених пунктів, а також провести додаткові зустрічі з представниками громад, щоб роз’яснити результати досліджень і подальші кроки уряду.

Читайте також:

• Як 20-річний курсант з Волині опинився в епіцентрі Чорнобильської катастрофи: спогади про квітень 1986-го
• У Луцьку вшанували учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
• 20-річним поїхав у Чорнобиль: спогади волинянина, який будував дороги в зоні відчуження ЧАЕС