28 квітня 2022 - другий день народження: волинянин «Фізо» розповів про перший бій і силу духу на фронті

28 квітня 2022 - другий день народження: волинянин «Фізо» розповів про перший бій і силу духу на фронті

Військовослужбовець з Волині Тарас, командир відділення БПЛА-перехоплювачів 4-ї окремої важкої механізованої бригади, поєднує фронт, спорт і змагання, доводячи: фізична форма на війні - це питання виживання.

Тарас родом із Володимирського району, з села Заболотці (колишній Іваничівський район). Поки записує голосові для інтерв’ю, паралельно складає речі – заступає на позицію. Нині з хлопцями працюють «по крилах» – збивають мавіки FPV-дронами, - пише газета «Слово правди».

– Моє хобі – спорт, тренажерний зал та футбол. Завжди тримаю себе у формі. На війні це важливо, – підкреслює співрозмовник. – Подобається зброя. У шкільні роки їздив на військові змагання. З 2019 по 2021 рік служив строкову службу в президентському полку, в роті спеціального призначення. Подобалося. Ми багато жили на полігоні, бігали, стріляли.

– Де тебе застало 24 лютого 2022 року?

– У Луцьку. Пам’ятаю цей ранок. Почув шум, ніби вибухи, але не повірив всерйоз. Здалося, ніби сміттєві баки прибирають.

10 березня 2022 року призвався. Весь цей час готувався, налаштовував себе. Розумів – точно маю йти на війну. Чесно, боровся сам з собою, їв багато солодкого. Був в русі – допомагав волонтерам загружати фури. В один з таких днів, чимось займався, мені стало не по собі – захотілося робити більш суттєвіші речі. Через день до мене зателефонували та запитали чи збираюся йти до війська. З’їхав з квартири, взяв повістку. Просився аби не тримали в Луцьку, хотів служити у бригаді, яка воює чи яка збирається вирушати на бойову службу. Так опинився в четвертій танковій бригаді, тепер важкій механізованій.

28 квітня 2022 - другий день народження: волинянин «Фізо» розповів про перший бій і силу духу на фронті

– Маєш псевдо в армії?

– Мій позивний «Фізо». Це ж зрозуміло через те, що люблю спорт. Стараюся хлопців підтягнути до себе: в спортзал сходити чи десь на пробіжку. З собою вожу залізо. Гантелі, гирі, перекладини.

– На яких напрямках воював? Твій перший бойовий досвід?

– Спочатку це була Харківська область: ізюмський, куп’янський, дворічанський напрямок. Був у Бахмуті як піхотинець. Воював на запорізькому напрямку.

Перший бойовий досвід – це 28 квітня 2022 року, друге день народження. Мав на озброєнні стінгер і ми прикривали САУшки. Помилково заїхали близько до ворога. Прочекали на відкритому місці більше півтори години. Нас побачили з «Орлану» і накрили мінометами. А ми були на «буханці». Смішно і страшно було водночас. Не могли виїхати під горбок, вибігли і пхали. Та, якщо чесно, це квіточки у порівнянні з тим, що було далі. Бахмут в піхоті – епічно, справді як у кіно.

28 квітня 2022 - другий день народження: волинянин «Фізо» розповів про перший бій і силу духу на фронті

– Як справляєшся зі страхом та емоційною напругою?

– В армії дні бувають різні. На позиції, на відпочинку в хаті. Якщо немає навчань, стараюся сходити у спортзал. У тому місті, де проживаю, збиралися з хлопцями та грали у футбол. Це дуже круто розвантажує.

Головне не грузити себе, не нагнітати ситуацію. Краще діяти спокійно, жартувати. Звичайно, варто пильнувати, до всього прислухатися. Якщо біля тебе є люди, які сильно панікують або наводять дизморал – краще триматися від них подалі.

28 квітня 2022 - другий день народження: волинянин «Фізо» розповів про перший бій і силу духу на фронті

– До вас повертаються хлопці із СЗЧ? Не секрет, що це проблема для війська. Яке до них ставлення?

– Все залежить від людей. Є хороші люди, які просто хотіли перевестися з іншої бригади. Немає різниці: якщо людина хоче вчитися новому, зацікавлена, звичайно, до неї хороше ставлення. Тим, хто боїться йти в армію скажу: головне вчитися новому, не ледарювати тоді все буде гаразд.

– Відчуваєш втому?

– Після спортзалу так. (Сміється). Війна триває майже чотири роки. Звикається. Починаю переносити у військове життя те, що було на волі. Це допомагає. Не брехатиму, бувають дні, коли нагнітає і все задовбало, нападає хандра. Все проходить, якщо тримати себе в руках і продовжувати воювати.

В день, коли настане мир, Тарас збере «залізо», обійме побратимів і поїде до батьків. На Тараса чекають мама Ірина, тато Євген, сестра Софія та кохана дівчина.

Ярослава КОЛОСКОВА

Читайте також:

Можливо зацікавить

«Техніку можна відновити, а от життя побратима – безцінне»: історія бійця волинської бригади

«Техніку можна відновити, а от життя побратима – безцінне»: історія бійця волинської бригади

Проник у гараж і вкрав майна на понад 50 тисяч: суд у Луцьку призначив чоловіку 5 років, але звільнив від ув'язнення. Яка причина?

Проник у гараж і вкрав майна на понад 50 тисяч: суд у Луцьку призначив чоловіку 5 років, але звільнив від ув'язнення. Яка причина?

На Волині попрощалися з військовим Олегом Тимофіюком
фото

На Волині попрощалися з військовим Олегом Тимофіюком

На фронті загинув випускник волинського коледжу Роман Бобицький

На фронті загинув випускник волинського коледжу Роман Бобицький

Життя обірвав ворожий дрон: на Волині попрощалися із 34-річним Героєм Василем Оришкевичем
фото

Життя обірвав ворожий дрон: на Волині попрощалися із 34-річним Героєм Василем Оришкевичем

Загинув вісім місяців тому: на фронті загинув захисник з Луцької громади Володимир Марчук

Загинув вісім місяців тому: підтвердили втрату захисника з Луцької громади Володимира Марчука

«На щиті» на Волинь повертається Герой Вадим Гуска - просять гідно зустріти

«На щиті» на Волинь повертається Герой Вадим Гуска - просять гідно зустріти

Із мирного життя — у бій: історія захисників з волинської «сотки»

Із мирного життя — у бій: історія захисників з волинської «сотки»

Навіки додому повертається 46-річний Герой з Волині Володимир Гродський

Навіки додому повертається 46-річний Герой з Волині Володимир Гродський