«Був справедливою людиною й душею компанії»: Герою з Волині навіки 49

Про нього розповіли на платформі «Меморіал».

Тарас народився 5 серпня 1975 року в селищі Ратне Волинської області. У 1997 році закінчив Ніжинський агротехнічний коледж за спеціальністю «Механізація сільського господарства». Захоплювався риболовлею, любив співати й грати на гітарі.

Велику частину життя пропрацював поліцейським у Печерському районному відділі Управління поліції охорони в Києві. У грудні 2021 року вийшов на пенсію у статусі «Ветеран Національної поліції».

«Тарас був справедливою людиною й душею компанії. З ним ніколи не було сумно. Під кінець кожного свята він діставав гітару – грав і співав. Від нього ніколи не чули поганого слова, він завжди підтримував, не залишався осторонь чужого горя і простягав руку допомоги тим, хто її потребував. Ніколи не лінувався: якщо брався за справу, то завжди доводив її до кінця», – сказала дружина Тетяна.

Після повномасштабного російського вторгнення Тарас служив майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів у 82-й окремій десантно-штурмовій Буковинській бригаді.

Його нагородили нагрудним знаком «Золотий хрест» та відзнаками «Захиснику України» і «За оборону України». Поховали воїна в Києві.

У нього залишилися мати, дружина, два сини і два брати.

Читайте також:

• Міг напоїти метелика з кришечки і вмів вести важку техніку в бій: спогади про Героя з Волині
• Не дочекався народження донечки: захиснику з Волині просять присвоїти державну нагороду
• Писав сценарії для серіалів, а згодом очолив взвод БпЛА: історія Героя з Волині