Таїнство вінчання у Луцьку: розмова з отцем Андрієм із храму Святої Катерини

Нині коли традиції переплітаються з сучасними викликами, а молоді пари часто шукають сенс між красивим обрядом і духовністю. 

Журналісти ВСН поспілкувалися з отцем Андрієм Гайдаєм, кліриком храму Святої Катерини жіночого монастиря Василія Великого у Луцьку. Він розповів своє бачення щодо значення вінчання, які символи приховують глибокий зміст і чому навіть на фронті цей обряд набуває особливої сили.

Розповідь про шлях до священства

Отець Андрій розповів, що його покликання визрівало поступово.

«Усе почалося з маминої віри та перших відвідувань храму, — пригадує він.

Потім були роки навчання в академії, випробування й вагання яким шляхом йти далі — чернечим чи сімейним. Згодом я зробив відповідальний вибір — присвятити своє життя Богові та людям. І сьогодні, маючи власну сім’ю, я особливо добре відчуваю, наскільки важливим є благословення для подружжя».

Таїнство єдності

«Вінчання — це не лише урочиста церемонія, а перш за все духовний акт, — наголошує священник. — У цьому таїнстві чоловік і жінка перед Богом обіцяють бути разом у радості та скорботі, у здоров’ї й хворобі. Це відповідальність не лише одне перед одним, а й перед Господом».

На відміну від державної реєстрації шлюбу, яка фіксує юридичний статус пари, у храмі подружжя стає «єдиним тілом і душею». Саме це, за словами отця, і є головним змістом обряду.

Символіка вінчання

У кожній деталі закладено глибокий сенс.

Спільна чаша з вином і водою символізує життя подружжя. «Вино — це радість, а вода — труднощі. І те, й інше — частина спільного шляху», — пояснює отець Андрій.

Вінці нагадують, що сім’я — це царство, у якому чоловік і жінка є співправителями. «Але вінці — це і символ жертви: справжня любов завжди пов’язана з готовністю віддати себе за іншого».

Обхід навколо аналоя тричі означає вічність союзу і єдність подружжя у Христі.

«Ці символи важливо не просто бачити, а й розуміти. Тоді вінчання перестає бути “традицією для фото” й стає справжнім таїнством», — додає священник.

Духовна підготовка

Отець Андрій радить парам не поспішати: «Перед вінчанням необхідно прийти на сповідь, поговорити зі священником, разом прочитати молитви. Це допомагає усвідомити: ви робите крок не лише перед людьми, а й перед Господом. А без щирої віри жоден обряд не матиме справжньої сили».

Священник також застерігає від забобонів.

«Люди хвилюються: свічка згасла чи хустка впала — і вже думають про “знаки”. Насправді Господь не говорить через такі дрібниці. Міцність шлюбу визначає любов і вірність, а не ідеальність проведення таїнства».

Вінчання у воєнний час

Особливе місце нині займають вінчання військових. Отець Андрій розповідає: «Я знаю випадки, коли пари вінчалися у бліндажах чи в госпіталях. Там немає урочистого хору чи прикрас, але є найголовніше — щире бажання поєднатися перед Богом. І така молитва є особливою в очах Господніх».

Часто військові просять про швидкісне вінчання — без тривалих піснеспівів, але з усіма ключовими молитвами.

«Для тих, хто ризикує життям, вінчання стає особливим духовним захистом. Це момент, коли люди довіряють одне одного Господу, знаючи, що можуть бути розділені війною».

Наостанок отець Андрій підсумовує: «Любов — це не тільки про почуття, це про вибір і вірність. Якщо подружжя щиро покладається на Бога, воно витримає будь-які випробування. Вінчання — це союз у Христі, а в такому союзі завжди є сила для подолання труднощів».

Читайте також:

• У Луцьку відзначили Воздвиження Хреста Господнього: як відбувалося дійство
• День семінариста очима журналіста. Фоторепортаж з Кафедрального собору у Луцьку
• Розмова з отцем Романом з Волині: про хіть, пожертви та обряди