День семінариста очима журналіста. Фоторепортаж з Кафедрального собору у Луцьку

Свято-Троїцький собор у Луцьку — не лише архітектурна окраса, а й духовне серце Волині. Щодня повз нього проходять сотні містян і туристів, милуючись фасадом і куполами. Але що відбувається за іконостасом і в стінах семінарії?
Журналісти ВСН побували там, куди зазвичай не ступає нога сторонніх, та побачили невидимий бік храмового життя.
ІСТОРІЯ СОБОРУ
Свято-Троїцький кафедральний собор розташований у самому серці Луцька — на місці зруйнованого в XIX столітті бернардинського костелу. Після ліквідації монастиря в 1789 році, споруду передали православній громаді.
У 1890-х роках храм перебудували: додали дзвіницю, змінили фасад, розширили вівтарну частину. Сьогодні собор — не лише місце молитви, а й архітектурна візитівка міста.

ПОЖЕЖА 2005 РОКУ
У 2005 році пожежа знищила частину навчально-житлового корпусу семінарії, що стоїть поруч із собором.Після трагедії збудували нове приміщення, яке нині є частиною Волинської православної богословської академії (ВПБА) — реорганізованої у 2011 році.

ІСТОРІЯ СЕМІНАРІЇ
У 1992 році Свято-Троїцький собор і семінарію передали вірянам Київського Патріархату. Відновлено роботу Волинської духовної семінарії, затверджено статут, розпочато навчання. Фінансування — за рахунок пожертв. У 2011 році семінарію реорганізували у Волинську православну богословську академію (ВПБА).
Сьогодні ВПБА — офіційно ліцензований виш, що готує духовенство для ПЦУ.Ректор — протоієрей Володимир Вакін. Духовний опікун — митрополит Михаїл (Зінкевич).

ЕКСКУРСІЯ ПО СЕМІНАРІЇ

Семінарія — не просто навчальний заклад, а простір духовного зростання. Тут усе підпорядковане дисципліні: від розпорядку дня до внутрішнього облаштування. Чисті аудиторії, бібліотека, молитовна кімната та кімнати для проживання семінаристів — усе створює атмосферу тиші, молитви й зосередженості.
До слова, нещодавно журналісти ВСН поспілкувалися з семінаристом ВПБА Максимом Грицюком. Перш ніж прийти до вівтаря, кожен священнослужитель проходить непростий шлях — з викликами, сумнівами та глибоким внутрішнім пошуком. Саме про це в своєму інтерв'ю розповів Максим.































Картина не має офіційної назви, священнослужителі дозволили назвати її у статті «Історія духовності і духовної освіти». Для семінаристів та працівників це не просто картина, а уособлення історичного шляху духовної освіти на Волині, усі складнощі, падіння та взлети.
А також, якщо уважно придивитись, можна побачити архієреїв, які були задіяні в історії храму у минулому й по сьогодення.
ЕКСКУРСІЯ ПО СОБОРУ
Свято-Троїцький собор — головна святиня Волині. Пишний і водночас спокійний, він приховує чимало: і старовинні ікони, і вівтар, і хори, де лунає спів. За іконостасом — те, чого не бачать віряни: священницька ризниця, вівтарна частина, місця для підготовки до служби. Собор живе не лише богослужінням — це простір щоденної праці духовенства та молитви.
















За товстими стінами собору — не лише історія, а й щоденна молитва, навчання, внутрішній пошук і тиша. Волинська православна богословська академія — це місце, де юнаки стають священниками. Історія духовної освіти триває — серед книг, ікон і щирих прагнень служити.
Читайте також:
- Це не про рясу, а про серце: історія 17-річного семінариста Максима Грицюка з Луцька
- «Я пробігла метрів зо два і просто впала на коліна. Прильот…»: лучани — про страшну ніч, коли Росія атакувала місто
- У Луцьку відкрили центр захисту прав дитини