Цуцнів чи Петрове: волинському селу при самісінькому кордоні з Польщею хочуть повернути історичну назву
У червні цього року Нацкомісія з державної мови прийняла рішення про перейменування понад 1400 сіл, селищ та міст України. Йдеться про ті, у назвах яких зберігається пропаганда російської імперської політики. Серед них і село Петрове Поромівської громади Володимирського району.
Невеличке село Петрове Поромівської громади знаходиться при самісінькому кордоні з Польщею. Проживає тут трохи більше 200 мешканців. Віднедавна у тихому та спокійному місці - новий привід для дискусії: перейменування села. А точніше, повернення йому історичної назви - «Цуцнів», - про це йдеться у сюжеті 12 каналу.
«Стара назва. Люди до тих пір так називають село. Дуже багато. Не Петрове, а Цуцнів. Воно і в розмовному, і старі документи в людей ще є, хто старший. Ну от перейменують і я думаю, що воно скоро ввійде в обіхід і буде в нас хороша стара назва», - розповіла мешканка села Наталія.
Радянська влада переназвала село на честь енкаведиста та радянського воєначальника ще у 1958 році. Посилаючись на те, що він тримав оборону місцевої застави під час Другої світової.
Мешканці переконані: комуністи штучно створили образ героя в особі Петрова.
«Всі старожили, хто цікавився більш-менш історією села, казали що він не оборонявся, він втікав, відступав разом з іншими прикордонниками застави. Він тут не вмирав, він тут не боровся», - впевнена мешканка села Наталія.
Оборону під час Другої світової кажуть тримали звичайні прикордонники. Про їхній подвиг у селі знають і шанують його.
«Вони дійсно вели там оборону, вони там загинули. Їх потім місцеві жителі знайшли та поховали, в нас там на кладовищі братська могила є», - каже Наталія.
Втім, на той час, радянська влада робила все аби знищити українські ідентичність та історію. Представниця Інституту національної пам’яті Леся Бондарук запевняє, саме ця кампанія з перейменувань була спрямована на те, щоб стерти пам’ять про середньовічну державність України. Тоді замінили назву не лише Цуцнева, а й багатьох інших сіл.
«Тоді відбулося перейменування таких от старих, княжих назв українських волинських сіл. Наприклад, Блудів перейменували на Мирне, Пілганів на Промінь, Княгининок на Маяки», - розповіла Леся Бондарук.
Про попередню назву села відомостей не так багато. Леся Бондарук каже, що у 1376 році князь Юрій Холмський подарував село Цуцнів до церкви пресвятої богоматері у Холмі і це село було церковною власністю.
Нині тривають громадські обговорення щодо повернення історичної назви. І збір підписів, і опитування в фейсбуці свідчать про бажання людей перейменувати село.
«Більше 60-ти людей взяло участь, проголосувало. Тобто, у відсотковому співвдіношенні 75% людей «за». 25 «проти», хтось за те, щоб залишити стару назву та, яка була Петрове», - роповів голова Поромівської громади Олег Савчук.
Крім Петрового, у Поромівській громаді під питанням назва села Шахтарське. Нині вирішують чи повертати йому стару назву Дорогиничі.
Крім сіл Поромівської громади, Національна комісія зі стандартів державної мови у червні цього року рекомендувала змінити понад тисячу чотириста назв сіл, селищ і міст України. Таким чином, викорінюють пропаганду російської імперської політики в назвах населених пунктів.
Читайте також:
- На Волині три селища хочуть стати містами: які саме
- Скандал на Волині: мешканці військового містечка категорично не хочуть бути селянами
- Ще одне селище у Луцькому районі може стати містом: яке саме
- Селище на Волині планує стати містом
Будь в курсі усіх новин
