Давня історія Волині: розповіли про походження назви міста Ківерці
В Україні чимало топонімів, походження яких на перший погляд здається загадковим, але насправді приховує цікаву й інколи несподівану історію. Одним із таких є назва невеликого містечка Ківерці на Волині — топонім, що має своє особливе коріння та кілька версій походження.
Про появу назви цього населеного пункту пише Телеграф.
За припущеннями істориків, воно пов’язане з давнім племенем, яке воювало з Аскольдом та Діром.
Місто Ківерці є центром однойменної міської громади, а до 2020 року було районним центром. За даними 2025 року, тут проживає 13,7 тисячі осіб. Відстань від Ківерців до Луцька трасою становить 16 км, а по прямій — 14 км.
Чому місто називається Ківерці
Історики пояснюють походження цього топоніму зв’язком із давнім племенем тиверців, яке в давнину жило вздовж Дністра та в дельті Дунаю. Наприкінці XI – на початку XII століття під натиском кочівників тиверці відходили все далі на північ і невеликими групами осідали на території Волині. Згодом назва трансформувалася — і вже у зміненому вигляді закріпилася за новим місцем поселення.
Що відомо про тиверців
Перші згадки про тиверців належать до середини IX століття і зустрічаються в «Повісті минулих літ», де вони фігурують разом з уличами. Як вважають сучасні дослідники, це плем’я було нащадками антів і входило до Антського союзу. Основою їхнього господарства було землеробство, але археологічні знахідки свідчать: це була розвинена реміснича спільнота, в якій працювали ковалі, гончарі, ювеліри та зброярі.
Джерела повідомляють і про військову історію тиверців. У Тверському літописі за 863 рік описано боротьбу князів Аскольда та Діра з цим племенем, а вже 885-го князь Олег вів військо проти тиверців та уличів. При цьому пізніше тиверці стали союзниками київських правителів. Вони брали участь у походах на Царгород разом із князем Олегом 907 року та з князем Ігорем 944-го, а до середини X століття увійшли до складу Київської держави.
Антропологічні дослідження описують тиверців як носіїв масивних широколицих рис — вони помітно відрізнялися від вузьколицих жителів земель сучасної Румунії та Угорщини. Під тиском печенігів і половців у X–XII століттях тиверці поступово зміщувалися на північ і згодом розчинилися серед сусідніх племен епохи Київської Русі.
Сьогодні про тиверців нагадують лише рідкісні літописні згадки та кілька топонімів, у тому числі Ківерці. Але саме такі деталі допомагають побачити, наскільки багатошарова історія українських земель.
Читайте також:
- 438 років історії: унікальний дерев’яний будинок на Волині вражає збереженістю та старовинною архітектурою
- У Луцьку знаходиться будинок довжиною понад три кілометри: як він виглядає
Будь в курсі усіх новин
