У цей день на цвинтарі прощаються із померлими рідними: як жителі Луцька проводять поминальну неділю
Провідна або поминальна неділя, провідки, опроводи, радониця, дарна неділя, Томина неділя – це назви однієї і тієї ж споконвічної традиції – згадувати душі померлих в першу післявеликодню неділю.
Журналісти відвідали кладовище у селі Гаразджа, аби показати, як лучани проводять цей день, - пише Конкурент.
За традиційним повір’ям, на Великдень Бог відпускає душі померлих на землю, а в поминальну неділю душі повертаються назад на небо. Тому родичі і приходять на цвинтар, аби з ними попрощатися.
Настоятель храму Воскресіння Христового священник Ярослав Черенюк розповідає, що цей день можна вважати святковим, бо він символізує людську надію на дарунок вічного життя від Господа.
«Можна сказати, що це свято, адже люди приходять сім’ями, гарно вбрані, до своїх рідних, щоб пом'янути їх. У світлий тиждень, що після Великодня, правимо службу за наших полеглих воїнів. Ми виходимо разом з рідними до могил і намагаємося втішити людей. Заспокоїти їх та пояснити, що полеглі є справжніми героями. Батькам та близьким важко, адже це горе. Ми намагаємося знайти слова, щоб втішити їх. Молимося, щоб Господь дарував їм вічне життя. У Бога всі живі, у нього немає мертвих», – каже священник Ярослав Черенюк.
Він також зазначив, що це свято символізує нашу радість, яку ми несемо, про звістку воскресіння Христа з мертвих та наших померлих, які очікують свого воскресіння під час другого пришестя Ісуса Христа, щоб повною мірою відчути блаженство. На кладовище люди приносять пасхальні страви – пасочки та крашанки, як символи воскресіння. Після поминальної служби священнослужитель разом із прихожанами здійснив молитви на могилах померлих.
Читайте також:
- Провідна неділя: правила, традиції та що не можна робити у цей день
- «Посиджу тут, поговорю і ніби легше»: перед Великоднем волиняни доводять до ладу могили рідних на кладовищах
- Гори сміття та суцільні зарослі: на кладовищі біля Луцька побільшало занедбаних могил