«Постійно треба було шукати, де ховатися від обстрілів»: волинські пожежники повернулися з Донеччини

Працювали в умовах постійних обстрілів та незвичного для волинян клімату — високих температур та сухого повітря, розповів Суспільному командир відділення, пожежний рятувальник Володимир Лазарук.

«У перший день горіла ціла вулиця»

Володимиру Лазаруку — 33. Він працює пожежником 11 років. Розповідає, що волинські підрозділи постійно виїздять на прифронтові території, щоб допомагати своїм колегам.

Каже, що перший робочий день у Лимані розпочався із ліквідації наслідків масованих обстрілів. Від ударів артилерії загорівся ліс.

«У перший день ми поїхали гасити лісовий масив. Поки його пригасили, то біля нього горіла вже ціла вулиця. Кілька разів під час гасіння ми ховалися, куди могли, бо росіяни цілили по нас, випустили цілу батарею», — пригадує Володимир Лазарук.

Володимир Лазарук розповідає, що гасити масштабну пожежу допомагали працівники лісового господарства та військові. Вулицю, що палала, обкопували, щоб вогонь не перекинувся на сусідні.

Гасіння пожежі ускладнювало те, що постійно треба було шукати, де ховатися від обстрілів. Каже, що біля місць гасіння пожежі, зазвичай, не було укриттів, тому просто падали на землю, де прийдеться.

«Вони били по критичній інфраструктурі, по переправі поромній прилітало. По військових і по нас, бо ми робимо свою роботу. То ми вже потім накидували маскувальні сітки на автомобіль, щоб трішки менше нас було видно», — розповів пожежний рятувальник.

«Відстань до противника — 9 кілометрів»

Зі слів Володимира, найдовший виїзд у Лимані тривав майже 17 годин. Він з колегами виїхав о 10 годині ранку та повернувся о 3 годині ночі.

Загасили одну пожежу, в іншій частині міста вже виникала нова. Володимир каже: за день їхній ЗІЛ міг "накрутити" 300 кілометрів.

«Загасили, перекур, як то кажуть, і починається повторний обстріл. Один раз ми були на краю села, то казали місцеві, що відстань до противника — 9 кілометрів», — говорить чоловік.

Зі слів рятувальника, їсти доводилося по дорозі на інший виклик. Із собою перед виїздом в автівку брали кілька банок консервацій.

Щоночі, орієнтовно о 2 годині, російські військові, як по графіку, починали обстрілювати, пригадує Володимир. Тому нормально виспатися рятувальникам теж не вдавалося.

«Коли кілька шахедів летять на пожежну частину, то це теж таке собі. Пробували наші хлопці збивати їх, але воно куди треба все одно прилітало. Коли КАБи, літаки летять, то це дуже страшно», — каже рятувальник.

«Там працюють сталеві люди»

Велике захоплення та повагу, каже Володимир, під час поїздки, у нього викликала робота колег із лиманської пожежної частини, які попри складну ситуацію в місті, залишаються на роботі.

А також стійкість українських військовослужбовців, які продовжують тримати фронт. Їхня сміливість та постійна готовність допомогти дуже його вразила.

«Там працюють сталеві люди, я в цьому переконався! Військові, які проводили евакуацію нам привезли трохи харчів. Хоча нас дуже запакував загін і ми мали, що їсти, але ж часу не мали», — пригадує Володимир.

«Ми не знімали в Лимані броню»

Напарником Володимира в Лимані був ще один волинянин — 35-річний Андрій Долотов — начальник караулу. В Держслужбі з надзвичайних ситуацій області він працює вже 18 років.

Каже, що по прибутті в Лиман, перше, що їм розповіли колеги — це правила безпеки. Працювати треба було у бронезахисті. Окрім бронежилета одягали броньовані каски.

«Ми не знімали в Лимані броню. Вага броні — це додатково десь 15 кілограмів. А ще спека і постійно треба було падати на землю під час обстрілів. У відрядженні я схуд орієнтовно на 10 кілограмів. Це за півтора місяця», — каже Андрій Долотов.

Гнітюче враження, зі слів Андрія Долотова, на них справило руйнування міста, яке завдав ворог.

Каже, що у Лиманській громаді з цивільного населення залишилося проживати орієнтовно 30 відсотків. Переважно, це люди похилого віку, у яких не залишилося рідних.

«Там зруйновано майже усю інфраструктуру. Усе працює на генераторах. Люди втомилися затягувати плівкою вікна. Здивувало, що пожежні гідранти — цілі. Ми могли заправляти автівки водою», — розповів пожежний рятувальник.

Читайте також: 

• Страшна ДТП на Тернопільщині: рятувальники «вирізали» 20-річну водійку з авто
• На Волині людей рятують від смертельно небезпечних комах