На поминках військовослужбовця від ракети загинула вся сім'я: розповіли деталі
Вдень 5 жовтня Росія обстріляла село Гроза, що на Харківщині. Ракети вдарили по будівлі, де зібрались родичі, близькі, сусіди воїна ЗСУ Андрія Козиря — відбувався поминальний обід за полеглим бійцем. Внаслідок вибуху загинуло 52 особи. Серед загиблих — син та уся сім'я.
Про деталі життя родини Козирів ідеться в репортажі ТСН, передає Фокус.
До вторгнення РФ Андрій Козир та його син Денис були на заробітках в Польщі, дізнались журналісти. З перших днів війни обоє повернулись в Україну і пішли до лав ЗСУ.
Спершу чоловіки прийшли до військкомату у Львові. Звідти їх доправили на навчання, і невдовзі обоє опинились на фронті. Обоє воювали під Попасною влітку 2022 року.
Андрій встиг провоювати три дні: отримав смертельне поранення в шию. Його поховали на Дніпропетровщині, оскільки на той момент батьківщина — село Гроза — перебувало у російській окупації.
Восени 2022 Грозу звільнили завдяки успішному наступу Сил оборони. З часом Денис Козир демобілізувався через стан здоров'я. Влітку 2022 року Денис одружився. У соцмережах жінка, яка назвалась подругою дружини, розповіла деталі про загиблу: одружились 14 серпня 2022 року, дівчину звали Ніна, їй було 20 років, працювала у Харківській гуманітарно-педагогічній академії.
Тим часом родина вирішила поховати Андрія Козиря на батьківщині — на кладовищі в Грозі. 5 жовтня перевезли тіло полеглого воїна, родина та сусіди зібрались, щоб його пом'янути. Близько полудня російські ракети «Іскандер» влучили у будівлю, де зібралось ледь не все село, в якому після окупації з 500 людей залишилось близько 100.
Внаслідок удару РФ загинула вся родина Андрія Козиря: росіяни убили Дениса, його дружину, маму дружини, бабусю, дідуся, — розповіли ЗМІ.
«Загинули усі. Раніше в нашому селі по одній труні стояло, тепер буде по п'ять», — сказала журналістам місцева мешканка.
Як інформує УП.Життя, Андрій служив аж до червня. Потім переїхав у Грозу та одружився на 20-річній Ніні, яка працювала лаборантом у Харківській гуманітарно-педагогічній академії. Вона також загинула від удару.
«Я дякую долі, що ці майже 4 роки, я провчилася, просиділа за однією партою, в одній хоровій партії разом з тобою. Я відкрила для неї світ волонтерства, вона закохала мене в свій народний спів, особливо піснею «Полюбила Петруся». Ми разом чудили, можливо колись і плакали, точно багато сміялись.
Я могла б і можу писати про цю світлу і добру людину вічно... Але хочу сказати одне – Ніна була донором крові, тож вона продовжить жити не лише в наших серцях, а і в інших», – пише її подруга Катерина Літвін.
Вона розповіла, що Ніну називали «Артисткою», тому комусь вона запам'яталась саме так. Водночас для одногрупників дівчина була «Мівінкою». Катерина каже, що Ніна – добродушна, щира і творча людина.
«Якби не вся ця ситуація - мала б стати вчителем музики» – додає подруга загиблої.
Також вона додала, що Ніна дуже схожа на свою матусю. За її словами, життєрадісність і запал передалися саме від неї. А з Денисом хоч і була мала знайома, знає, що він був «чуйним, щедрим і ніжним».
У Ніни залишилася молодша сестра Аліна. Катерина просить допомогти їй за можливості.
Читайте також:
- У родинах по 2-5 загиблих: в Грозі копають могили і готуються до масових поховань
- У Миргороді пролунав вибух: з'явилися перші подробиці
- Росія обстріляла Миколаїв