«В нас не було і немає барона»: як живуть роми у Луцькому районі

Жінка розповідала про традиції ромів, важливість освіти та підтримку родини, а також про те, як роми на Волині заробляють на життя, - пише Суспільне. 

Освіта, побут і виховання дітей

Зі слів жінки, велика кількість дітей у сім'ї — це добре, адже вони допомагають один одному зростати та підтримують.

"Погано, коли одна дитина, бо не має такого розвитку, — вважає жінка. — В мене 7, то вони допомагали один одному рости, заробляли. Знають, що таке хліб. Я даю своєму 100 гривень і беруть інші діти. Мій проносить цих 100 гривень цілий тиждень і ще й додому принесе, а ті за день тратять, вони не знають ціни".

Батьки Галини Сіладі й інших ромів виросли в таборах, тому освіту здобували далеко не всі діти. Чоловік Галини Євген Сіладі має вищу освіту і працює за кордоном, аби прогодувати свою родину.

"Хочеш йти в школу, а треба корови пасти чи ще кудись. Я з 12 років їздила з ріднею корови пасти, то яка школа. Через що більшість і не грамотні. Зараз діти вчаться, а таке покоління як моє, то вони без освіти. Хоч зараз і з освітою не можуть знайти роботу", — зазначила Галина.

11 років жінка пропрацювала у колгоспі, зараз — на пенсії. Був період, коли потрібно було заробляти на життя, тому доводилось ходити й просити у людей, пригадала Галина Сіладі.

"Люди по-різному ставляться. Багато людей є, що обізве тебе і скаже щось погане. Потім ми стали на ноги, стали заробляти і я від того відійшла", — говорить жінка.

Без барона — яких традицій дотримуються роми на Волині

Серед традицій, які існують у ромів — відображення сімейних цінностей. Галина Сіладі розповіла, що роми поважають старших і запитують поради, у випадку суперечок намагаються розв'язувати проблеми між собою, бо до поліції звертаються в крайньому разі.

"В домі голова — чоловік. Жінки, я не скажу, що зараз ходять в довгих спідницях. От тільки коли свято якесь, то так... На Волині в нас не було і немає барона. Наприклад до мене за усім йдуть і вони на мого чоловіка казали: "Барон". А він пояснював, що не барон. Десь на Закарпатті, то там вважають баронами, а в нас такого немає. В нас просто поважають людину", — говорить ромка.

Син Галини Антон Сіладі розповів: його та інших дітей вчили з дитинства, що не можна ображати слабших за себе, слід поважати старших і традиції роду.

"Треба бути нормальною людиною! Я багато знаю ромської музики, Ратіа Кальона... Я Україну люблю більш за всі країни світу. Це моя сім’я. Я гордий, що я – ром. Не соромлюся своєї нації, я повноцінна людина, як і всі. Хочу вищу освіту мати", — сказав хлопець.

Ромка каже, що жити зараз стало важко і доводиться їздити на заробітки за кордон. Влітку хлопці рвуть бузину, здають горіхи на переробку і на цьому заробляють гроші.

"Не хочеться виїжджати, бо це своя країна, тут виріс. У Польщу їздять на заробітки, особливо жінки. Метал, пір’я купують, з осені — горіхи. Ромам не стидно заробити гроші ні із землі, ні з повітря, ні з води — аби заробити своїми руками", — сказала ромка.

Життя ромів на Волині

Під час повномасштабної війни чимало ромів стали на захист держави та почали займатися волонтерством, аби допомогти війську, говорить Галина Сіладі. Додає: її племінник був на передовій три роки.

"Приїхав сюди і не мав підтримки, мусив їхати за кордон. Гроші переводили на ЗСУ. Хлопці мої возили допомогу: бронежилети, дрони купували, продукти, гроші. Чим могти, тим допомагали", — каже жінка.

У селі Скобелка Луцького району зараз проживає п'ять ромських сімей, а це 20 людей. Заступниця голови громадської організації "Терне рома" говорить, що всіх знає особисто.

Читайте також: 

• Кульова блискавка змінила її долю, а нитка - стала зброєю пам’яті: легендарна майстриня з Волині відзначила ювілей
• «У кишені було 130 гривень»: як на Волині облаштувалася пенсіонерка з Луганщини