Основне призначення – служіння людям: як на Волині працює прихисток для переселенців

Як розповідає виданню ВСН очільник благодійного фонду «Преображення» Павло Миронюк, тут можуть поселитись люди з інвалідністю, родини загиблих, що перебувають на території області, які втратили власне житло у зв’язку з російською агресією та люди, які транзитом перебувають в області протягом 2-3 днів.

Це християнський заклад, основним призначенням якого є служіння людям, розповідає очільник. У прихистку облаштовані кімнати, в яких все передбачено для довготривалого проживання.

До повномасштабного вторгнення тут оганізовували різноманітні табори для дітей та людей з інвалідністю, оскільки від самого початку приміщення будувалося під дитячий, літній, оздоровчий табір. Після 24 лютого 2022 року усі плани пов’язані із заходами – припинили, хоч їх було дуже багато. 

«Від лютого до вересня 2022 року було все розплановано. Але після 24 лютого до нас прийшло розуміння, що ми повинні переключитися на ті потреби, які актуальні зараз для людей та для суспільства», – каже керівник фонду.

В перші дні війни було дуже важко в чомусь зорієнтуватися, розповідає Павло Миронюк, однак згодом все само собою прояснилося. Оскільки прихисток був близько біля пропускного пункту Ягодин, тоді до них ринуло дуже багато людей. 

Люди дізнавалися, що тут є можливість переночувати, просилися на декілька днів, поки була черга на кордоні. Чоловіки відправляли дружин за кордон, а самі зверталися у фонд, оскільки були з Харкова або Луганська.

«В перші тижні ми мали тут людей, яким потрібно було допомагати. А потім відбулося таке перезавантаження, тому що ті люди якось пороз'їжджалися і стало порожньо», – каже керівник.

Тоді Павло Миронюк почав думати, що робити та кого приймати далі. В той же період почалася масова евакуація з Донецької області. Відтак працівники благодійного фонду «Преображення» почали в цей процес вступати та відправляли автобуси в Тернопіль та Дніпро по людей з евакуаційних поїздів і розселяли їх у прихистки, зокрема і в «Преображення».

Тоді волонтери, які вивозили з гарячих точок людей, вони їхали малими бусами в такі міста як Бахмут, Авдіївка і багато інших і забирали там по 5-10 людей. Спочатку їх привозили в Покровськ та Краматорськ.

Після чого з Краматорська везли людей в Дніпро. Де була велика база, там приймали людей на добу, дві і далі відправляли людей автобусами в Чернівці, Рівне, Луцьк та інші міста.

Зінаїда Тимофіївна з міста Дружківка, Донецької області розповідає, що живе тут з дочкою та онучкою вже один рік і два місяці.

«Це мій перший прихисток. Я, моя дочка і внучка теж тут. Там залишився чоловік дочки і мій син. Ми підтримуємо з ними зв’язок, практично кожного дня зідзвонюємося. Щодо мого будинку, то він постраждав від російського вторгнення. Умови в цьому прихистку комфорті, мені подобається», – розповідає пані Зінаїда.

Галина Петрівна з Волновахи Донецької області розповідає, що тут її серце спокійне і тут почуває себе, як вдома.

«Ми біженці вже другий раз. В 2014 деякий час жили в Трускавці, потім переїхали назад додому. З початком повномасштабного вторгнення приїхали на Волинь. У цей прихисток мене привіз син, тут поступово відкривалося знайомств з людьми та з Богом, душа поступово заспокоювалася. Сподіваюся, коли-небудь відкрию своїм ключем дім у Донецьку і скажу «я вдома». З нашими будівлями все добре, але там живуть чужі люди, там живуть росіяни», – розповідає жінка.

На початку лютого 2022 року тут проживало 110 людей. Зараз у благодійному фонді «Преображення» проживає 35 людей, 23 з яких – люди пенсійного віку. Також працівники очікують на прибуття ще 13 осіб. 

Читайте також:

• Волонтер з Волині об’їздив більше десяти країн світу заради донатів для ЗСУ

• Вартість оренди виросла втричі і майже дорівнює київській, - переселенка з Херсону, яка більше року живе на Волині

• «За час війни через нас пройшло понад 70 мільйонів гривень»: історія волонтерки з Луцька