«Мрію затанцювати за себе і за чоловіка на весіллі нашої онуки, якій зараз 3 рочки», - вдова Героя з Волині

«Мрію затанцювати за себе і за чоловіка на весіллі нашої онуки, якій зараз 3 рочки», - вдова Героя з Волині

Вдова загиблого воїна з міста Каменя-Каширського на Волині Володимира Деркача Надія Деркачвіддала 1,5 мільйона гривень на допомогу Збройним силам України. За ці кошти придбали 50 бойових «пташок»-камікадзе і три розвідувальних. У кінці вересня, напередодні роковин, як обірвалося життя бійця, та Дня захисників і захисниць України вони полетіли на передову

Про це пише газета Волинь.

Володимир Деркач воював ще із 2015-го. Вісім з половиною років він був на фронті. Поки чоловік, батько боронив Україну, дружина й сини волонтерили, аби підтримати його й тих, хто став йому побратимом, пам’ятаючи слова рідної людини: «Що з тих грошей? Хлопцям треба допомагати». Це стало своєрідним заповітом для сім’ї і тоді, коли він поповнив Небесний легіон.

Надія Деркач відповіла на запитання новорічного номера.

– Яка ваша найбільша мрія?

– Ми живемо зараз у такий непростий час, що головне – вибороти Перемогу, аби настав мир, за який уже заплачено високу ціну. Це і є моя найзаповітніша мрія.

Особливо дівчинкою тішився дідусь. Хоч, на жаль, не судилося йому побачити, як ростиме вона, як і всі наші поки що маленькі нащадки. Але вони знатимуть, що дідусь віддав своє життя за їхнє майбутнє.

– А якою є мрія, що не стосується війни? 

– Потанцювати, нехай навіть із паличкою, на весіллі своєї онуки, якій зараз три роки. У мене загалом четверо внуків. Але перші два були хлопчики. Тож, коли народилася дівчинка, ми надзвичайно зраділи, бо ж дочок із чоловіком не мали – ними стали для нас наші дві невістки, оскільки у нас два сини. Особливо дівчинкою тішився дідусь. Хоч, на жаль, не судилося йому побачити, як ростиме вона, як і всі наші поки що маленькі нащадки. Але вони знатимуть, що дідусь віддав своє життя за їхнє майбутнє.

– Розкажіть, будь ласка, про найзаповітнішу дитячу мрію і чи вона здійснилася?

– Я хотіла бути лікарем, а здобула лише освіту медичної сестри. Сталося так, що після училища працювала на ФАПі в Бузаках Камінь-Каширського району. Там і зустріла свого майбутнього чоловіка (Володя родом із цього села). І вже за два місяці після знайомства ми одружилися. Пріорітетом стала для мене моя сім’я, тож про інститут довелося забути. Зараз можу сказати тільки одне: ніколи не пошкодувала, що дуже швидко зробила такий відповідальний крок. Я вдячна долі за те, що у моєму житті був такий чоловік. 

Читайте також: 

Можливо зацікавить

Військовий викрадав велосипеди поблизу багатоповерхівок у Луцьку: як його покарали

Військовий викрадав велосипеди поблизу багатоповерхівок у Луцьку: як його покарали

Військовий пограбував будинок у Луцьку: що відомо

Військовий пограбував будинок у Луцьку: що відомо

«Бабуля» з Волині понад три з половиною роки служить у війську
історії війни

«Бабуля» з Волині понад три з половиною роки служить у війську

Від журналіста до командира штурмового взводу: історія волинянина, який пережив пекло війни

Від журналіста до командира штурмового взводу: історія волинянина, який пережив пекло війни

Військовий вчинив серію крадіжок на Волині: що відомо

Військовий вчинив серію крадіжок на Волині: що відомо

Майже рік вважався зниклим безвісти на Курщині: підтвердили загибель Героя з Волині Олександра Жука

Майже рік вважався зниклим безвісти на Курщині: підтвердили загибель Героя з Волині Олександра Жука

З лісництва на фронт: воїн з Волині поєднав бойовий досвід з відновленням техніки на передовій

З лісництва на фронт: воїн з Волині поєднав бойовий досвід з відновленням техніки на передовій

Ще один синьо-жовтий стяг злетів над могилою Героя: на Волині попрощалися із Сергієм Панасюком
фото

Ще один синьо-жовтий стяг злетів над могилою Героя: на Волині попрощалися із Сергієм Панасюком

Військовий з Волині Олександр Бойчук проявив мужність на морі, героїзм у Маріуполі, незламність у полоні

Військовий з Волині Олександр Бойчук проявив мужність на морі, героїзм у Маріуполі, незламність у полоні