Відправив рідних на Волинь: захисник, після влучення снаряда у голову, провів два місяці в комі і вже понад пів року бореться за своє здоров’я
35-річний Роман та 33-річна Катерина Портні – з міста Гуляйполе, що в Запорізькій області. Подружжя разом вже 11 років, 5 з яких виховує сина Тарасика. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення і ворог стрімко наблизився до рідного міста родини Портнів, Катерина з сином евакуювались на Волинь. А Роман у лавах Сил територіальної оборони лишився захищати прифронтове Гуляйполе. Згодом долучився до 53-ої окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха і в її складі боронив країну на Донецькому напрямку.
Про це повідомляє Львівська міська рада.
Поранення отримав цьогоріч у лютому поблизу Авдіївки. Події того дня Роман не пам'ятає. Переповідає зі слів побратимів. Точився запеклий бій. Роман мав евакуювати поранених із поля бою. Йому вдалося з-під невпинного вогню противника витягти трьох бійців. А вже під час порятунку четвертого ворожий снаряд влучив Роману прямо в голову та розтрощив череп.
Важко пораненого захисника спершу рятують лікарі в Краматорську: забирають кісткові уламки, закривають дефект м'яких тканин та стабілізують стан, аби в боротьбу за життя воїна могли вступити вже лікарі Дніпра.
Йшов четвертий день, як Роман зазнав поранення і не виходив на зв’язок з дружиною. Катерина запереживала. У соцмережах вона побачила допис волонтера про важко пораненого захисника, особу якого не вдається ідентифікувати. На фото був її Роман. Того ж дня Катерина помчала до коханого.
«Я просто вмирала. В мене окрім нього немає нікого, лише синочок Тарас. Батьків моїх ми поховали. Рома – моє життя, моя підтримка і опора. Я боялася втратити його», - ділиться своїми страхами дружина захисника.
Наступні два місяці Роман пробуде у комі. Попри вкрай важкий стан, лікарям вдалося вирвати пораненого з рук смерті. Роман прийшов до тями. Втім, життєво важливі функції його організму були порушені: він все розуміє, впізнає дружину, але не може розмовляти, їсти та ходити. І, щоб повернути захисника до повноцінного життя, його направили до Львова, у центр НЕЗЛАМНІ.
Близько п'яти місяців нейрохірурги та спеціалісти центру реабілітації наполегливо працюють з Романом. Результат неймовірний: пацієнт уже говорить, тримає ложку, може самостійно їсти та вчиться ходити. Свої перші кроки після поранення він уже зробив.
Щодня поруч із Романом його Катерина. Вони багато говорять та будують плани на майбутнє: купити дім подалі від лінії зіткнення, віддати сина до школи.
«Хочу жити, хочу ходити, навчити Тарасика грати у футбол», - ділиться мріями боєць. Попереду у Романа нейрохірургічна операція. Лікарі мають закрити кістковий дефект на голові пацієнта титановою пластиною. Потім реабілітація продовжиться.
Читайте також:
- Поховали поруч з могилами доньки й маленького онука: на Волині встановили меморіальну дошку полеглому воїну
- «М’ясні» штурми і хаотичне застосування озброєння»: воїн з Волині розповів про ситуацію на фронті
- «Хочу поставити крапку у війні»: поліцейський з Волині понад пів року захищає Україну на «нулі»
Будь в курсі усіх новин
