«Він не міг сидіти збоку в такий час»: спогади матері загиблого Героя з Волині Назарія Шуміка

Страшне горе принесла війна в село Нуйно Камінь-Каширської громади - у боротьбі з російськими окупантами загинув його мешканець Шумік Назарій Григорович.

Про Героя розповідає газета «Полісся».

«Назарій був нашим мирним небом, надією, захистом, прикладом справжнього українського військового, хоробрим і справедливим, Героєм, чий незламний дух вів до бою побратимів, лицарем честі, ніжним та люблячим сином і братом, відданим країні громадянином, якого, на жаль, ми всі втратили», - пишуть земляки загиблого військового.

Цьогоріч Назарію Шуміку виповнилося лише 23. Ще такий молодий. Та, проте, як показало життя, не з лякливих. Вже на самому початку повномасштабної війни він приєднався до міцевої тероборони. А 2 березня 2023 року добровольцем вирушив боронити Батьківщину, пройшов ретельний відбір у лави окремого загону (нині бригади) спеціального призначення Національної гвардії України «Азов».

Виконував бойові завдання на різних напрямках, сміливо звільняв українські землі від рашистської погані. Зі слів мами Назарія Олени, серед «азовців» її син знайшов щирих, відданих товаришів, пліч-о-пліч із якими він і гори міг звернути.

«Найкращий син, хороша, чуйна дитина. Назарієм рухав стимул захищати Вітчизну, він не міг сидіти збоку в такий час. Коли почалася війна, то твердо заявив нам, що йде воювати, не зважав на вмовляння залишитися. Безстрашно взяв зброю, яку часто нині бояться взяти набагато старші чоловіки, кому дійсно є кого захищати. Назарій же навіть не встиг створити сім’ю… Якщо щось запитували про його фронтові будні, то відповідав лише одне «все добре». Ми ж зайвого не випитували. Намагався, здається, швидше нас втішити, ділився веселістю, добротою. Вірив, що війна закінчиться перемогою України. І я не сумніваюся, що так і буде», — з материнською любов’ю говорить про сина Олена Шумік.

Читайте також: