Витримав полон і тортури, але загинув на волонтерському шляху: спогади про Івана Сидорука з Волині

Спогади про воїна опублікували на фейсбук-спільноті «Меморіал пам'яті».

Народився Іван на Волині в селі Карасин. Закінчив Ковельське професійно-технічне училище, отримав спеціальність електрозварювальника. Пройшов строкову службу в ракетних військах. Працював водієм на спеціальному транспорті в Амбулаторії загальної практики сімейної медицини села Карасин.

У 2014 році воював у складі 12-го батальйону територіальної оборони «Київ». У 2017-му брав участь у військовому параді в столиці на День Незалежності. У повномасштабній війні боронив країну в складі 14-ї окремої механізованої бригади. Потрапив у ворожий полон. Після звільнення і лікування був демобілізований у зв'язку з інвалідністю. Став волонтером.

«Іван рано залишився без батька і вся чоловіча робота була на ньому. Дуже любив косовицю. Ще малим він вправно вмів клепати косу. Сільську працю любив і все умів. З дитинства був загартований і міг витримати всі життєві труднощі. Коли був у полоні, його сильно катували, навіть уявляти це страшно, не те що витримати. Але чоловік все витримав і його це не зламало. Після повернення був комісований і вирішив що сидіти просто так не може – допомагав мені у волонтерстві. Любив свою родину, обожнював онуків. Дякую за все тобі, мій рідний!» – розповіла дружина Світлана.

За свою службу був відзначений подяками командира 12-го батальйону ТрО, Головнокомандувача ЗСУ, Командувача Сухопутних військ, посмертно отримав відзнаку «Кров за Україну» та почесну відзнаку «За мужність та відвагу».

Поховали Героя у рідному селі.

У Івана залишились дружина, дві доньки та онуки.

Читайте також:

• «Приберіг кусень хліба і не сам з’їв — розділив між співкамерниками»: історія загиблого в полоні Героя з Волині Олександра Грицюка
• Від волонтерського фронту до лінії вогню: спогади про загиблого воїна з Волині Дмитра Яковяка
• «Сам не з'їсть, а собаці дасть»: історія доброти та мужності загиблого Героя з Волині