Війна забрала у батьків єдиного сина, якому було лише 22: спомин про молодого Героя з Луцького району
Старший лейтенант, командир гранатометного взводу роти вогневої підтримки Віталій Юрійович Сидорчук загинув 19 квітня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу населеного пункту Солодке Мар’їнського району Донецької області. Війна забрала у батьків єдиного сина, якому було лише 22...
Великдень 2022 року для жителів Рожищенської громади був оповитий болем і смутком. В день найвеличнішого християнського свята земляки прощалися з загиблим захисником України Віталієм Юрійовичем Сидорчуком з Дубища. Історію Героя розповіли у Рожищенській міській раді.
Мало років відміряла доля молодому Героєві, але він прожив їх гідно і може бути прикладом щирого українця та мужнього захисника України для багатьох з нас.
Народився Віталій Сидорчук 4 вересня 1999 року в м. Рожище. У 2006 році пішов в перший клас Володимир-Волинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3, у цьому місті служив його тато-військовий.
Згодом сім'я переїхала у селище Дубище, де продовжив навчання у місцевій школі юний та допитливий Віталій Сидорчук.
З 2011 року, у середніх та старших класах, загиблий Герой здобував знання в Рожищенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3.
«Віталій Сидорчук був хорошим учнем. Товариський, ініціативний, він завжди мав власну думку і ніколи не боявся її висловлювати. Врівноважений, завжди на позитиві, умів гуртувати навколо себе однокласників. На відміну від інших, він ще в десятому класі твердо знав, що буде військовим. Напевно, за прикладом тата», - згадує про свого колишнього учня класний керівник Людмила Кошман.
І хоч рідні пропонували Віталієві обрати іншу професію, цивільну, хлопець був непохитним і досягнув свого - у 2017 році вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на факультет бойового застосування військ.
18 червня 2021 року Віталієві Сидорчуку присвоїли військове звання «лейтенант» та призначили на посаду командира гранатометного взводу роти вогневої підтримки однієї з військових частин.
З вересня 2021 року наш земляк вибув у зону виконання бойових завдань, де і зустрів повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Молодий командир користувався авторитетом серед старших побратимів, бо умів приймати виважені та справедливі рішення, вболівав за своїх підлеглих.
Він ніколи не ховався за чиїсь спини, мужньо боровся з ворогом.
За сумлінну військову службу 1 березня 2022 року молодому захиснику України присвоїли чергове військове звання «старший лейтенант».
7 березня 2022 року у важкому протистоянні з ворогом Віталій Сидорчук отримав осколкове поранення.
Було лікування в госпіталі, зустріч з рідними. А 21 березня військовий повернувся у стрій, до побратимів. І знову обстріли, бойові завдання, ворожі засідки.
Життя старшого лейтенанта, командира гранатометного взводу роти вогневої підтримки Віталія Сидорчука обірвалося внаслідок артилерійського обстрілу населеного пункту Солодке Волноваського р-ну Донецької області 19 квітня 2022 року.
23 квітня Віталій Сидорчук «на щиті» повернувся на малу батьківщину, де земляки зустрічали Героя, стоячи на колінах. 24 квітня загиблого захисника України поховали з усіма військовими почестями у селищі Дубище.
Читайте також:
- 11 січня отримав поранення і повернувся на війну, а 23 січня героїчно загинув: спогади про захисника з Волині
- О 20 годині сказав, що йде «на позицію», а за годину - був вже у вічності, з якої не повертаються: спогади про Героя з Волині
- Лікарі до останнього боролися за його життя, але врятувати Героя не вдалося: спогади про батька трьох дітей з Волині