Вижив у Донецькому аеропорту і загинув у боях за Україну: волинському «кіборгу» Валерію Гонті просять присвоїти звання Героя України

Валерій Гонта після закінчення машинобудівного технікуму працював електромонтажником, згодом відкрив власний магазин. Коли у 2014 році у Донецьк заїхали перші ворожі танки, продав магазин. Половину виручених коштів віддав дружині, а решту витратив на військову форму для себе й хлопців. Піщов до військкомату, аби потрапити у зону бойових дій. Але йому відмовили через стан здоров'я. Строкову військову службу не проходив, бо у юнацькі роки хворів на бронхіальну астму у важкій формі.

Вступив до «Правого сектору» і добровольцем у липні 2014 року опинився на фронті. У 2014 боєць з позивним «Гонта» брав участь в боях за Донецький аеропорт, впродовж місяця був на диспетчерській вежі. Воював за селище Піски. У рідному Ковелі Валерія записали «двохсотим», але повернувся додому живим. Проте з обмороженими кінцівками ніг, втраченими двадцятьма кілограмами ваги.

Після двох тижнів реабілітації знову повернувся у свій підрозділ у Піски. Після отриманої контузії «Гонту» запросили у резервний «Правий сектор» під Маріуполем. Місяць тренував новачків.

У 2016 році підписав контракт і став військовослужбовцем Збройних Сил України. Вступив до 1-го батальйону 54-ої бригади, яка дислокувалася у місті Бахмуті - на передовій лінії фронту на Світлодарській дузі. Тут молодший сержант, командир бойової машини-командир 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону (в/ч А0693) воював майже рік. Мужній воїн Валерій Гонта зумів винести пораненого бійця з позицій під артилерійським вогнем. За це отримав державну нагороду - орден «За мужність» ІІІ ступеня 29 грудня 2016 року, також відзначений почесним нагрудним знаком за взірцевість у військовій службі ІІІ ступеня від 01 грудня 2016 року від генерала армії України В.В.Муженко

Брав участь у боях з 2014 по 2018 рік. На війні втратив слух, мав важкі поранення, закриту черепно-мозкову травму, полікістоз печінки та нирок. Після демобілізації пережив мікроінсульт. Інвалід ІІ групи, потребував постійного лікування. При тому активно допомагав бойовим побратимам у придбанні медикаментів, продуктів, вирішенні побутових питань.

«Кіборга Валерія Гонту знають як сильного та нескореного, мужнього та відважного оборонця рідної землі. З початку повномасштабного вторгнення Росії Валерій знову у бойовому строю. Служив у 14-ій бригаді. Головний сержант 2 розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч А1008 Валерій Гонта загинув 21 травня 2022 року біля населеного пункту Нагірне Донецької області. У нього залишилися дружина та двоє синів — дванадцяти і сімнадцяти років. Валерій Гонта — людина-легенда, приклад справжнього героїзму, самопожертви, патріотизму та високої моралі. Ми вважаємо, що він - Герой України і заслуговує на це», - йдеться у тексті петиції.

Підписати петицію можна за цим посиланням.

Читайте також:

• Загиблому волинянину Роману Букалу просять присвоїти звання Героя України
• Зеленський розгляне петицію про присвоєння звання Героя України синові волинянки Тарасу Чайці
• Загиблому 25-річному волинянину Олександру Чируку просять присвоїти звання Героя України
• 30 січня на сайті Президента України розмістили петицію про присвоєння звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» загиблому бійцю з Локачинської громади Вадиму Гаврисюку