Один з наймолодших гравців в історії чемпіонатів України: інтерв'ю з футболістом з Луцька Владиславом Дмитренком

Владислав Дмитренко

Лучанин Владислав Дмитренко - перспективний футболіст «Металіста 1925». Він вже встиг заявити про себе у великому футболі, ставши одним з наймолодших гравців в історії чемпіонатів України.

Журналісти ВСН поспілкувалися зі спортсменом про його ранній старт у футболі, незабутній дебют за «Волинь», досвід у «Металісті-1925», а також про те, як він справляється з тиском на полі та чи підтримує зв'язок з рідним Луцьком. 

- Як ви почали свій шлях у футболі і що спонукало вас обрати саме цей вид спорту?

- Розпочав я свій шлях у футболі в 7-річному віці. Я пам'ятаю в 4 роки сидів у дідуся на колінах, дивився матчі Прем'єр-ліги, Ліги чемпіонів. Хоча я не сильно розумів, що відбувається на полі, але мені дуже подобалось.

- Коли ви дебютували за «Волинь», ви стали десятим наймолодшим гравцем в історії чемпіонатів України та першим футболістом 2000 року народження, що зіграв в УПЛ. Як Ви почувалися, коли досягли такого важливого етапу в кар'єрі? 

- Це були незабутні відчуття. Нещодавно я дивився на цих гравців по телевізору, а тут отримав змогу грати проти них на полі. 

- Розкажіть про ваш досвід гри в «Металісті-1925». Як адаптувалися до нового клубу?

- Коли я приєднався до «Металіста-1925», клуб виступав у Першій лізі. У нас були амбіції вийти до Прем'єр-ліги, проте в перший рік ми цього не змогли зробити. Вийти до вищого дивізіону нам вдалось на другий рік мого перебування в складі команди.

З адаптацією у мене не було проблем. Адже був хороший колектив, всі дуже дружні, гарно прийняли.

- Як ви справляєтесь з тиском і стресом, особливо у важливих матчах?

- Звісно, перед матчами є тиск та стрес, але я нагадую собі, що це та справа, якою займаюся все своє життя, яка приносить величезне задоволення. А якщо боятися того, чим ти займаєшся, то навіщо це взагалі робити.

Коли виходжу на поле, концентруюся на грі. Тоді стрес та тиск сам по собі зникає.

- Розкажіть про досвід гри в матчах юнацької збірної України. Чи дуже відрізняються підготовка та поєдинки від клубного футболу?

- Підготовка майже не відрізняється. Ти також готуєшся до певного суперника. Тренер проводить теорію: розповідає, як ми будемо грати, що ми маємо робити. Потім це все відпрацьовуємо на тренуваннях та матчах. 

Матчі збірної відрізняються від клубного футболу рівнем відповідальності. У збірну викликають найкращих гравців, тож рівень там значно вищий

- Чи маєте ви кумира у світі футболу, на якого орієнтуєтесь у своїй грі?

- Мені подобається гра Ліонеля Мессі. Я б не сказав, що орієнтуюсь на нього. Просто, коли спостерігаю за його грою, отримую величезне задоволення. Орієнтуюсь я на футболістів, які грають на моїй позиції: дивлюсь, аналізую, розбираю, що можу покращити. Проте як таких кумирів, на яких я б орієнтувався, немає.

- Чи підтримуєте зв'язок зі своїми друзями з Луцька? Як часто вдається приїздити до рідного міста?

Так, підтримую зв'язок. На жаль, друзів і знайомих у Луцьку в мене небагато. Та все ж ми товаришуємо, гарно спілкуємося. Не часто приїжджаю до міста, але періодично буваю, коли є можливість.

- Які місця у Луцьку та Волині найбільше любите відвідувати у вільний час?

- Напевно, найбільше люблю бувати в парку. Я люблю там прогулюватися як наодинці та і з рідними. 

- Які цілі ставите перед собою на цей сезон? 

- Цілі практично не змінюються із сезону в сезон: грати, допомагати команді й отримувати задоволення від своєї роботи. Єдине, що поки невідомо, чи розпочнемо ми сезон у Першій лізі або в Прем'єр-лізі. Власне, від цього й залежатимуть наші турнірні завдання.

- Прокоментуйте виступ національної збірної України на Євро-2024.

- Важко говорити щодо виступу нашої збірної на турнірі. Зрозуміло, що всій країні хотілось отримати кращий результат. Але маємо, що маємо.

Читайте також:

Можливо зацікавить