Волинянин за прикладом сина приєднався до «Гвардії наступу»

Про це розповідають на сторінці Військової частини 1141 Національної гвардії України м. Луцьк. 

«Я з дитинства був за Незалежність і хотів, щоб СРСР розпався. А зараз треба нашу Незалежність захищати. Всі інші справи підтягнемо в мирний час, після перемоги», – говорить Павло.

Він планував стати до лав сил оборони ще на початку повномасштабного вторгнення, але тоді завадила травма.

Під час строкової служби Павло був зенітником і, як свої п’ять пальців, знає самохідну установку ЗСУ-23-4. Так звана «Шилка» призначена для протиповітряного прикриття наземних військ і знищення повітряних цілей. Гвардієць готовий вчитися, опановувати нові види озброєнь.

«У бригаді я зарахований у зенітний ракетно-артилерійський дивізіон – якраз за моєю спеціальністю. Окрім зенітних установок, які я знаю, хочу навчитися працювати і з іншими типами озброєнь. Мені цікаве все нове», – говорить він.

Попереду – курс навчань. Зокрема, заняття на тренажерах, які дуже добре відтворюють роботу різних ПЗРК.

«Хочеться опанувати, наприклад, зенітно-ракетний комплекс «Стінгер». Мої нові побратими, серед яких багато хлопців із бойовим досвідом, були задоволені заняттями на цих тренажерах», – каже Павло.

Один із його синів, якого також звати Павлом, є офіцером Національної гвардії України. Він – випускник академії НГУ в Харкові. Як зв’язківець брав участь у бойових діях у лютому-березні 2022 року. Нагороджений медаллю «За оборону міста-героя Харкова». Сьогодні Павло-молодший є військовослужбовцем штурмової бригади «Рубіж».

І батько, й син твердо налаштовані зробити все, щоб російські окупанти були вигнані з української землі. 

Читайте також: 

• Пекло під Бахмутом, ампутація руки та протез у США: історія військового з волинської бригади
• Жінка викрала з полону пораненого чоловіка-військового, хоча раніше готувала його похорон: неймовірна історія бійця
• Прийшов уві сні побачити сина: боєць волинської бригади загинув за 2 місяці до народження первістка