Ветеран з Луцька відкрив власну справу

Після ампутації ноги, поранення на фронті та тривалої реабілітації 32-річний лучанин Віктор Шемедюк започаткував власну справу — відкрив зарядні станції для електромобілів на сонячних панелях завдяки гранту для ветеранів війни.

Ідея створити власний бізнес виникла під час перебування у реабілітаційному центрі, - пише Суспільне.

Служба в ЗСУ

Віктор Шемедюк — родом з села Комарове Камінь-Каширського району, працював торговим агентом. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, вступив до ЗСУ. Старшій доньці на той момент було 8 місяців.

"Навіть не розглядав такого варіанту, що буду ухилянтом чи тікатиму десь за кордон. Для мене неприйнятно. Коли на вас нападають, треба ставати на захист, — пригадує лучанин. — Одним з стримуючих факторів для чоловіків є думки, про те, як буде моя сім’я без мене. Мені за це хвилюватися не треба було. У мене дуже сильна дружина, я знаю, що вона точно справилася б".

Втративши ногу, 32-річний ветеран з Луцька відкрив власну справу

Перших два місяці Віктор Шемедюк служив в Луцькій роті охорони військкомату. Далі — у 24 окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Разом з побратимами тримали оборону на Луганському напрямку, потім у Запорізькій та Миколаївській областях.

Поранення та втрата ноги

У війську лучанин служив стрільцем. Поранення отримав 3 вересня 2022 року на Харківщині:ї

"Ми їхали відвойовувати село Щасливе, у нас було 10 одиниць бойової машини піхоти (БМП) й танк. Ми вишикувались в колону, досить глибоко зарилися у ворожу територію, але нас там чекали. Ми попали в серйозну засідку. В результаті розриву протитанкової ракети поруч із нашим БМП, осколок прилетів мені в ногу", — говорить боєць.

Віктор Шемедюк сам наклав собі турнікет, затягнули його побратими. До військового шпиталю з поля бою їхав години дві.

"Я — один найтяжчий поранений на нашому БМП і декілька легких. Осколок залетів через коліно і всередині ноги пішов по м’язах, навіть ззовні цього не було видно. Його знайшли тільки на 3 день, — пригадує захисник. — П’ять операцій було у Вінниці, потім перевели у Львів у шпиталь, і після цього уже реабілітація, протезування".

Життя після поранення

Додому боєць повернувся через пів року після поранення. Зізнається: через втрату лівої ноги переживав, чи зможе бути таким активним, як раніше.

"До війни дуже любив спорт, рух і взагалі був дуже активним. Після поранення я себе накрутив, що життя в мене зміниться, все буде набагато гірше. Боявся бути обузою для сім’ї. Але як виявилося, я багато чого можу робити з однією кінцівкою. Тепер все по-іншому , але всеодно я продовжую жити своє щасливе життя", — каже Віктор Шемедюк.

Військовий має протез, але тимчасово його не носить через перелом шийки стегна. Попри травми, продовжує займатись в спортзалі, грає у футбол і робить будь-яку роботу по дому.

"Після реабілітаційного центру я застелив ліжко, дружина мені аплодувала. Зараз мені не становить проблеми ні по дому прибрати, ні приготувати їжу. Навіть ремонт у двох кімнатах я вже дороблював власними силами: пофарбував стіни, клав ламінат, плінтуса робив, меблі збирав. В плані їзди машиною на автоматі теж складнощів не виникає. Газ, тормоз — все під правою ногою, у мене вона залишилась ціла", — розповідає ветеран.

Започаткування власної справи

Ще на початку війни Віктор Шемедюк придбав електроавтомобіль і не раз мав труднощі, з його слів, під час експлуатації. Вирішив заснувати власну справу — встановити зарядні станції для електроавто. У липні 2023 року боєць подав документи на грант на програму "ВАРТО" від Українського ветеранського фонду.

"5 серпня у мене була операція. Коли прийшлося проводити онлайн співбесіду, це все я робив у лікарні. Фінансували за схемою: 20% я вкладав власні кошти, 80% дофінансовував Український ветеранський фонд. Під час подачі можна було отримати від 500 тисяч до 3 млн гривень. Моя запитувана сума на той момент була 1 млн 610 тисяч. І цю суму я отримав", — говорить Віктор Шемедюк.

Зараз боєць має два зарядних комплекси, на яких представлено п’ять зарядних станцій потужністю 22 і 120 кіловатів для швидкої й повільної зарядки електроавтомобілів.

"В окопі думав, що лишаю після себе. Тому виникла думка полегшити водіям міжміські подорожі. Бо в місті є де зарядитися, а от між містами, якщо не вистачає заряду, це створює певну проблему. По-друге, я — фанат і зеленої енергетики, і електромобільності. Тому виникла ідея ці два напрямки поєднати, тобто зробити сонячні панелі із зарядною станцією для електромобілів", — каже ветеран.