«Я з маленького селища на Волині, а вчили співати дідусь з бабусею»: відомий 18-річний виконавець Yaktak розповів про батьківщину

«Я з маленького селища на Волині, а вчили співати дідусь з бабусею»: відомий 18-річний виконавець Yaktak розповів про батьківщину

18-річний виконавець зі Старої Вижівки Ярослав Карпук під псевдонімом Yaktak 17 липня приїхав до Кременчука із сольним концертом. 

Перед концертом співак розповів про свій тур та про волинське селище, де він народився і де пройшли його дитячі роки, - пише Телеграф.

Наадаємо, 13 липня Yaktak випустив нову пісню під назвою «Вставай».

Це ваш перший тур. Скільки часу ви до нього готувалися?

– Багато готувався вдома, оскільки більше ніде не було можливості. Включав камеру, знімав, пробував, шукав та й дотепер намагаємося щось змінювати та прогресувати. Загалом до цього туру готувався все життя, але на підготовку до саме цього туру – близько двох тижнів.

Скільки концертів уже було перед Кременчуком?

– Так, це наш перший тур і ми його ведемо з 30 квітня і дали вже близько 60 концертів.

Як ви обираєте міста, до яких їдете?

– Ми обираємо міста за логістикою, ми об'їхали вже весь захід України і їдемо ближче до сходу. Ми були й у столиці, й у великих містах, й в обласних центрах, й у малих містах. Ми намагаємося побувати всюди.

Як зустрічають люди?

– Сьогодні побачите. Дуже гаряче та душевно.

Серед тих міст в яких ви вже побували, в яких сподобалося найбільше?

– Прям одного немає. Кожне місто по-своєму гарне. Найкрутіший концерт був у Києві, у Чернівцях було кльово, у Кривому Розі та в Коломиї. В Коломиї була фан-зона, і там лізли на стіни, вилазили на плечі одне одному, там було жарко.

Чому YAKTAK?

– Ми з командою вважаємо, що у 2023 році бути просто Ярослав Карпук не сама стильна історія, тому ми придумали YAKTAK це має для нас дуже великий сенс, але нехай це залишиться в команді.

Чи продовжуєте спілкування з KOLA?

– Так, я продовжую спілкування з багатьма артистами, з ким робили дуети, з KOLA у тому числі. Взагалі ми з нею підтримуємо одне одного. Я ходив до неї на концерт, а вона до мене, співали разом.

Окрім KOLA, познайомилися ще з кимось із шоубізнесу?

– Із шоубізнесу прям? Боже, як все серйозно. Та не знаю, я не вважаю себе супербізнесовим якимось виконавцем. У мене своя тусовка, своя двіжуха. Просто всі, заради кого я роблю музику, це мої глядачі, які підуть сьогодні на концерт, і заради них я тут.

Ви були на конкурсі «Голос. Діти» і там були в команді DZIDZIO. З ним ви підтримуєте зв'язки?

– Ні, не підтримую. Після «Голосу» в хороших стосунках залишились, але не спілкуємось.

У вас було дуже багато різних фестивалів, конкурсів, були різноманітні нагороди. Яка серед цих нагород вам найбільше запам'яталася?

– Немає жодної, вони всі якісь такі особливі: кожна по-своєму важлива, бо це був досвід. Треба було їздити на концерти, заявляти себе, знайомитися з різними людьми. Було по-різному. Бувало таке, що там куча гран-прі, багато перемог, але бувало таке, що і взагалі не приходив, відсівали. Але це мене якось загартовувало і давало бажання довести всім, що я зможу.

Бабуся була вашою викладачкою музики, так?

– Взагалі, я з маленького смт і вчили співати мене дідусь з бабусею. Ніяких вокальних тренерів я не мав, тому саме вони мені привили любов у музики.

Зараз вони вам щось підказують? Що саме?

– Звісно. Прям такого немає, оскільки це вже більш молодіжна двіжуха, але завжди я показую їм пісні перед випуском, і вони завжди кажуть свою думку, подобаються їм, чи не подобаються, якось так.

Ваше рідне село знаходиться в поліських лісах. А вас примушували збирати в лісі чорницю?

– Ні, ніколи. У нас дуже багато різних ягід у дворі росло: смородини, порічок. Ми їх збирали. Допомагати треба було. Але як не хотіли з братом збирати, то примушували.

Зараз, коли гастролі, чи вдається вирватися у рідні місця?

– Ні, я вже давно не був, дуже давно. І не знаю, коли будем. Зараз щодня в іншому місці.

А як відпочиваєте все ж таки?

– Поки що ніяк не відпочиваю.

Чи допомагаєте ви якось нашим захисникам?

– Так, як ми їздимо турами по різних містах України і Європи, то було б не правильним якось не допомогти нашим захисникам. Ми не робимо з себе великих волонтерів, не афішуємо роботу, але вже зібрали на два автомобілі та відіслали їх. На третій теж майже назбирали. Також на амуніцію, рації на фронт надсилали.

У 2019 році в одному з інтерв’ю ви сказали: «Увага дівчат мене не втомлює», а зараз вона втомлює чи не втомлює?

– Не втомлює. Принаймні, як мені буде років 50, тоді може і буде втомлювати, або навіть не знаю. А зараз всі супер активні хлопці та намагаємось щось досягнути, тому ми супер відкриті.

Детальніше інтерв'ю можна переглянути у відео:

Читайте також:

Можливо зацікавить