Як лучани дістаються до заміських городів і що вирощують

Суспільне розпитало дачників про шлях за місто, користь і складнощі дачного сезону.

Шлях на дачі

Охочих дістатися автобусом у Гаразджу – чимало. Люди вишикуються в чергу на автобус.

Часто автобус їде за місто переповненим, каже дачниця Людмила Приємська: "Не влазили вчора всі. Напихають як оселедців".

Пасажирка автобуса Софія Вовк розповіла, що на дачу їздить, щоб оздоровитися і відпочити. "Що маємо тут в місті робити? Там хоч поїдемо, то свіже повітря, відпочинемо, щось посадимо. Звичайно це не вигідно, бо дорога дуже дорога", – говорить жінка.

Як розповів Суспільному водій маршрутки Олександр, переповнений автобус був лише тоді, коли до дачників додалися пасажири, які їхали на міське кладовище. Вартість дороги до Гаразджі – 20 гривень. "20 кілометрів – 20 гривень. Це не дорого", – додає керманич.

Дорога з Луцька до дачного масиву займає менше години.

Дачні клопоти

Від автобуса до своїх ділянок та городів дачники йдуть пішки. Більшість з них – пенсіонери.

Анатолій Вовк каже: коли приїздить на дачу, одразу йде дивитися як підступила вода з місцевого ставка до його ділянки. Додає: з ділянки тепер видно як нерестяться карасі, але набридають бобри, які нищать дерева.

На дачному масиві – чимало тварин, – каже дружина Анатолія – Софія Борисівна. Подружжя на ґанку завжди чекає кіт Васька.

Хоч насіння здорожчало і роботи біля овочів багато, але як показали цьогорічні високі ціни на городину, то працювала біля неї недаремно, каже пенсіонерка.

"Цибулю на зиму посадила. Гарна вже, велика, можна рвати. Суниця в мене є, посапала вже і часничок зимовий. Ще в мене ківі з насіння вирощене. Огородила від кота, бо він його дуже їсть. Йому біля нього аж не знаю, що робиться", – розповідає Софія Вовк.

Читайте також: 

• Платять всі однаково, але послуги розподіляють по-різному: у Луцьку побилися дачники