Як на Волині боротимуться зі зерновою кризою

Через війну в Україні світ чекає продовольча криза. Чималі площі на сході та півдні України не засіяли, інші – спалили окупанти. Волинь – тилова область. Зважаючи на ситуацію, місцеві аграрії змушені були відреагувати на виклики війни та дещо змінити структуру посівів. Цьогоріч зерновими тут засіяли на тисячу гектарів більше, але прогнозують збитковий сезон.

Як йдуть жнива і що буде з ринком досліджував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».

 Збільшили площі пшениці, ячменю, гречки

Аграрний сектор, як і інші сектори економіки, зазнав впливу війни. Це позначилося ще на весняній посівній кампанії, яка видалась складною. Проте держава допомогла аграріям з кредитами на посівну, а в міністерстві радили аграріям збільшувати посіви. На Волині теж збільшили посівні площі на тисячу гектарів.

– Військові дії вплинули на нас ще на посівному етапі, — розповідає начальник управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Юрій Юрченко. — Підприємства планували свої площі ще з осені і озимий клин був засіяний ще в серпні минулого року. А весняна посівна кампанія пройшла тяжко, але була підтримка держави тож все вдалося. Держава давала відсоткові кредити на посівну і наші аграрії їх отримали. Близько 700 наших підприємств отримали понад два мільярди гривень.

– Чи змінилась структура зернового ринку?

– Структура зернового ринку в цілому не змінилась. Цьогоріч було засіяно на понад тисячу гектарів більше, ніж у минулому році — збільшили посіви гречки, пшениці. 

– Які перші підсумки жнив?

– Цього року жнива розпочалися на 12 діб раніше, ніж у попередньому, у зв’язку з посушливим червнем. Адже у червні були рекордні температури, показники яких вищі за середні на чотири градуси. Обмолот почався з озимого жита і ячменю. Урожайність, в принципі, непогана. Наразі підприємства вже приступили до збирання озимого ріпаку, а по завершенні перейдемо до збирання пшениці. Для Волині за раціональними нормами споживання необхідно 155 тисяч тонн зернових. А в нас тільки пшениці посіяно 151 тисяча гектарів. Тому Волинь однозначно буде з хлібом і навіть поділимось. 

– А яка ситуація з експортом — чи цьогоріч плануєте експортувати?

– Волинь експортувала раніше і буде експортувати зараз. Якщо є 151 тисяча гектарів тільки озимої пшениці і ми помножимо на урожайність — це в рази перевищує наші норми споживання, як для харчування, так і для кормів. Тому ситуація у нас із цим стабільна. Питань, звісно, виникає чимало і вони кожного дня нові, але наші аграрії намагаються їх вирішувати.  За даними управління агропромислового розвитку загальна площа збирання зернових культур на Волині складає майже 260 тисяч гектарів. За рахунок зменшення посівних площ озимих збільшили посіви ярих зернових та технічних культур на 8,4 тисячі гектарів.

У порівнянні з 2021 роком на Волині зросли площі ярої пшениці на 2,3 тисячі гектарів, ярого ячменю – на 1,1 тисячі, гречки – на 0,6 тисячі та кукурудзи – на 4,4 тисячі гектарів.

Новий врожай: ціни втричі нижчі від минулого року Аграрії кажуть, що цьогорічне збирання врожаю йде у збиток. Адже нинішні ціни, за якими доводиться продавати продукцію, набагато нижчі за витрати.

– Результату жнив ще немає, бо ще не зібрали врожай, але чи варто його збирати при таких цінах? Мабуть і не варто, – ділиться керівник ТзОВ «Городище» Анатолій Никонюк. – Наше господарство має всі культури, ми сіємо щороку. Зернотрейдери беруть у нас на експорт, але ціни нинішні дуже низькі, логістика складна. Ми вирощуємо, а далі повинні займатися зернотрейдери. Але вони дрібниці платять зараз, користуються тим моментом що війна зараз, порти не працюють і так далі. Уявіть собі, що ціни на нашу продукцію в три рази менші, а на пальне у п’ять разів більші. От і результат. І зараз, щоб просто зібрати і продати зібрану продукцію – вийде по нулях, а то ще й у збиток. Цього року, слухаючи державу, ми посіяли більші площі, додали ярої пшениці, а результату немає. 

Сьогодні за тонну зерна пропонують 3 тисячі, при тому що минулого року було 9 тисяч; ріпак – 12 тисяч, а минулого року – 25 тисяч; соняшник був по 20, а зараз готуються платити 10 тисяч. Виходить у 2-3 рази дешевше. Щоб мені намолотити, обробити і довести до продажу тонну пшениці –  треба витратити 2,8 – 3 тисячі гривень. І я цю пшеницю продаю за 3 тисячі. І це тільки одне збирання і очистка, не враховуючи попередніх витрат – сівба, вартість насіння, добрива, боротьба з шкідниками.

Про те, що буде важко зі збутом врожаю каже і власник групи компаній «Вілія» Євген Дудка.

– Сьогодні ми збираємо ріпак і частково почали пшеницю. Урожайність – вище середньої. Ми добудували складські приміщення для зберігання, тому що є ще перехідні залишки минулого року і розуміємо, що швидкого обороту не буде. Збут налагоджуємо залізницею і автомобілями. Розуміємо, що буде важко, але за рахунок фінансової подушки минулих періодів і за рахунок того, що певні речі куплені наперед, тримаємося достатньо впевнено, – каже Євген Дудка.

– А за якими цінами реалізуєте продукцію?

– Ви можете сказати яким буде долар через місяць? Тому задарма продавати не будемо. В тому випадку, коли ціна буде вище собівартості, будемо продавати. Ми маємо власну переробку і також експортуємо. З експортом буде як і у всій державі – всім управлятиме логістика. Хто буде мати логістику, той буде мати експорт.Минулорічні запаси, новий врожай і незрозуміла ситуація з експортом викликали здешевлення продукції на внутрішньому ринку, що зіграло на руку хлібопекам.

– Ми працюємо з місцевими виробниками і наші потреби у борошні повністю задовольняють, – ділиться власник пекарні Іван Пасічник. – Але зараз ситуація трохи змінилась у зв’язку з тим, що є запаси попереднього року і вже новий врожай, немає експорту, то, відповідно, ціна трохи пішла донизу. Тому для нас зараз борошно подешевшало відчутно. Але знову ж таки, зросли ціни на пальне, то вийшов такий баланс. З сировиною проблем немає, є навіть багато пропозицій. Якщо раніше ми просили ціну і все інше, то сьогодні нам дають будь-яку ціну, аби тільки взяли. Якщо взяти минулий рік, то у жнива ціна на борошно, на пшеницю падала, а потім впродовж року поступово зростала. Цього року теж буде зростання, але якщо воно буде в тих межах як є сьогодні, то кінцевий споживач вже ніякого здорожчання не має побачити на полицях. 

Цьогоріч, в області планують зібрати 1,4 мільйона тонн врожаю зернових. Зазвичай Волинь експортує орієнтовно 500-600 тисяч тонн зерна. Такі ж прогнози, за словами посадовців управління, і на цей рік, але за умови, що вдасться налагодити логістику.