«Ні з чим не зрівняти запах свіжозмеленої муки»: історія мірошника з Волині

Чоловік розповів, що десятиліттями був електриком, а до роботи на млині взявся лише нещодавно. Тепер щодня перемелює зерно для місцевих жителів і каже: ця справа стала для нього особливою, пише Суспільне.

За словами чоловіка, млин, на якому він працює, встановили ще у 1995 році. Попри вік обладнання, процес залишається складним і потребує постійного контролю.

«Спочатку дуже хвилювався, бо це відповідальна робота. Вчився на своїх помилках — бувало, що й забивалося все», — каже мірошник.

Він пояснює, що зерно проходить кілька етапів обробки: очищення, подрібнення на вальцях і сортування. У результаті отримують борошно різних сортів, а також висівки.

У юності волинянин мріяв навчатися в Одесі, бути моряком.

«У море хотів. Але так получилося, що на математиці завалився. По здоров’ю пройшов, твір написав на 4, а математику на 2 і повернувся додому. Пропрацював все своє життя з 1981-го року електриком», — каже Євген Глот.

Як виготовляють борошно на млині

Спочатку зважують мішки зерна, потім ставлять їх до завантажувального бункера. Мірошник вмикає вентилятор, віялку, де очищується зерно і завантажується в інший бункер.

З бункера зерно по трубі надходить до віялки, де відбувається калібровка зерна та його очистка від різних домішок. Тоді вмикається млин, а повітря закачує певну кількість зерна на шість вальців, на кожному з яких борошно подрібнюється дрібніше й дрібніше.

Борошно потрапляє до норії — це вертикальний ліфт для зерна або борошна, а звідти у мішки. Як пояснює мірошник, на переробку центнера зерна потрібно від 15 до 30 хвилин, в залежності від його твердості, клітковини та клейковини.

«З центнера зерна пшениці мають вийти перший, другий, третій сорти до 70 кілограмів, часом більше, але то все залежить від якості пшениці, а решта 30% — висівки. Рідко хто привозить до трьох центнерів. Буває раз з Локач 60-70 кілограм везуть. Хочуть свого», — додає він.

Замовники позначають свої мішки та сорти смолою, а також мірошник робить замітки маркером.

Як працює млин зараз

«Як почалася війна, то люди стали їздити часто, треба було зробити запас борошна. Раніше добами працював млин, а зараз проклятуща та війна. Багато виїхало. Мало люди мелють, але їдуть. Хто хоче свого запашного хліба, той їде», — каже Євген Глот.

Найчастіше мелють перед Пасхою, додає мірошник.

«Перед Паскою приїхав намолоти. Разів три на рік (мелю - ред.). Нам вигідніше приїхати змолоти, ніж купляти хліб. Але на хліб нам хватає і паска виходить, і хліб», — каже місцевий житель Віктор Міщук.

Євген Глот розповідає: йому приємно бути мірошником. Вважає, що це почесна та благородна професія, яка приносить добро людям.

Читайте також:

• Посівна на Волині набирає обертів: вже засіяли понад 120 тисяч гектарів і переходять до буряків
• Домашній хліб без духовки: простий рецепт на сковороді, який завжди вдається
• Добровільно підписала контракт і долучилася до лав: історія медсестри з Волині