Як на Волині отримати статус дитини, що постаждала від війни

Від початку повномасштабного російського вторгнення Волинь прийняла 79 тисяч внутрішніх переселенців, а статус ВПО отримала 47 601 людина, з яких 13 386 – діти. Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, дізнавалися журналісти ВСН.

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, був розроблений та затверджений постановою Кабміну ще у 2017 році, проте активне впровадження цього процесу розпочалось у другій половині минулого року. Згідно зі змінами, які впровадили у червні минулого року, розширили поняття психологічного насильства, що є однією з умов встановлення статусу, а також визначили, що статус надається органами опіки та піклування за місцем реєстрації дитини як внутрішньо переміщеної особи.

Питання пільг і компенсацій такій категорії дітей на законодавчому рівні лише в процесі розгляду, проте звернення з цього приводу від ВПО, що наразі мешкають на Волині, щодо встановлення відповідного статусу - далеко не рідкість.

«Після публікації на сторінці БФ «Рокада» короткої інформації про умови встановлення статусу, ми отримали на нашу «гарячу лінію» майже дві сотні дзвінків від переселенців з усієї України, які просили надати соціальну консультацію з цієї теми», - розповіла соціальна працівниця сфери дитячого захисту БФ «Рокада» Волинь Юлія Пашкова.

Як на Волині отримати статус дитини, що постаждала від війни

Соціальна працівниця сфери дитячого захисту БФ «Рокада» Волинь Юлія Пашкова

Постанова Кабміну передбачає, що право на отримання статусу має дитина, віком до 18 років, яка під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони:

отримала поранення, контузію, каліцтво;
зазнала фізичного, сексуального насильства;
була викрадена або незаконно вивезена за межі України;
залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;
зазнала психологічного насильства.

«Найбільш поширеною підставою серед ВПО, які оселились на Волині, має підстава психологічного насильства, адже примусове переміщення, ситуації втечі з території, де ведуться бойові дії, проходження блок-постів, втрати рідних і близьких, розлучення з сім’єю та й узагалі воєнні дії і для дітей, і для дорослих є стресовими, травматичними ситуаціями, які кваліфікуються як психологічне насильство», - зауважила Юлія Пашкова.

Встановлення статусу засвідчується рішенням виконавчого комітету місцевої ради. Різні територіальні громади по-різному підходять до процедури його оформлення.

«Більшість громад практикують робити це шляхом написання заяви та подання копій документів, що посвідчують особу дитини і її опікуна, у ЦНАПі. Відтак, дані заявників передаються до служби у справах дітей чи центру соціальних служб, на базі яких діє комісія, що виїжджає до родини, аби оформити висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах. Саме в цьому висновку і міститься зазначення, що психологічне насильство над дитиною є тією обставиною, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини», - зазначила Юлія Пашкова.

Деякі територіальні громади Волині впровадили алгоритм дій, коли заявники спочатку звертаються до органів опіки і піклування, адже саме ці структурні підрозділи не лише надають висновок щодо оцінки потреб родини, а й готують проєкти рішень виконкому місцевої ради щодо присвоєння статусу дитини, постраждалої від воєнних дій та збройних конфліктів.

«У випадку виявлення інших підстав, окрім психологічного насильства, чи сукупності кількох підстав для встановлення статусу, до пакету документів дитини додаються відповідні заключення: висновки експертизи чи виписки з медичних карт, документи, що підтверджують загибель батьків, заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення тощо. Кожна справа розглядається в індивідуальному порядку та з дотриманням принципу кращих інтересів дитини», - пояснила Юлія Пашкова.

До слова, звертатись самостійно за отриманням такого статусу дитині дозволено уже з 14 років. Втім, найчастіше це роблять батьки чи інші офіційні представники – опікуни, піклувальники, які за законом чи звичаєвим правом представляють інтереси дитини, уповноважені особи медичних чи освітніх закладів, якщо, наприклад, дитина проживає там на постійній основі.

«Єдиною перепоною для ефективної роботи в цьому напрямку у деяких сільських громадах Волинської області стає відсутність у складі служб у справах дітей штатних психологів. Втім, постановою передбачено, що до оцінювання потреб сім’ї (особи) може бути залучений психолог, практичний психолог, психотерапевт, психіатр, що працює в іншому закладі, установі, організації», - зауважила Юлія Пашкова.

Рішення про надання або відмову в наданні статусу ухвалює орган опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу за результатами розгляду комісії з питань захисту прав дитини всіх необхідних документів. Проте, на територіях багатьох областей, де переважає постраждале населення, цей термін може бути значно збільшений. На Волині ж, де статус отримують переважно діти з родин ВПО, процедура відбувається у строк, встановлений законодавством.

Читайте також: