Як пережити втрату рідних на війні: поради від волинської консультантки з військової психології

За словами консультантки з військової психології, волинської журналістки Ірини Костюк, кожен проживає горе по-різному, але важливо дозволяти собі горювати, якщо хочеться плакати, але у жодному разі не душити цю біль у собі, вдаючи із себе сильних. Горе треба прожити та пережити!

У психології, як акцентує Ірина Костюк, виділяються кілька послідовних стадій горя від втрати.

• Перша стадія: шок, заперечення
• Друга стадія: гнів
• Третя стадія: торг
• Четверта стадія: депресія
• П’ята стадія: прийняття.

Час на пережиття втрати, горя у кожної людини індивідуальний. Хтось може впоратися за кілька тижнів, а комусь потрібні будуть місяці, а у важких випадках - роки.

Як допомогти людині, яка переживає втрату в стадії шоку

Необхідно бути поруч з людиною, не залишати її саму, піклуватися. Висловлювати свою турботу і увагу краще через дотики, обійми. Саме таким чином люди висловлюють свою підтримку, коли слова зайві. Навіть простий потиск руки краще, ніж холодна ізоляція.

Гнів. Що робити?

На цьому етапі потрібно постаратися перестати весь час прокручувати події минулого у своїй пам’яті. Якщо з голови ніяк не йдуть неприємні моменти, обговоріть їх з рідними чи друзями, які разом з вами пройшли через те ж саме, розкажіть, які саме почуття і емоції ви переживали.

Так ви даєте вихід своїм страхам і почуттю провини, отримуєте підтримку близьких.

Торг

Людині можна допомогти, заохочуючи її промовляти, що вона відчуває, або вона може написати листа і всі переживання «вилити» на папір, або є ще така практика як «пустий стілець», коли людина розмовляє та виказує усе померлому.

Депресія

Горюючій людині краще розповісти оточуючим про те, що саме сталося. Адже в цей період людина прагне співчуття та розуміння з боку оточуючих.

Основні дії з самотніми і депресивними людьми: оскільки вони часто мають низьку самооцінку і відчувають себе відкинутими, вам необхідно ставитися до них з повагою і шанобливо, щоб не змушувати їх зайвий раз переживати подібні почуття.

Прийняття

Треба допомагати заново включитися в життя, планувати майбутнє. Оскільки людина може неодноразово повертатися до переживань гострого періоду, необхідно давати їй можливість знову і знову говорити про померлого.

Корисними в цей період можуть бути і будь-які прохання про допомогу з боку друзів, близьких, виконання яких допоможе переживши втрату, «здригнутися»; іноді ефективні навіть закиди у байдужості, неуважності до близьки[, нагадування про обов'язки.

Як розповідає Ірина Костюк, є ще ускладнені форми синдрому втрати, коли людина взагалі нічого не відчуває, відсторонюється від втрати або ж навпаки страждає роками. 

Якщо відчуваєте, що не можете впоратися самотужки, звертайтеся за допомогою до психологів. Це не соромно, звернутися по допомогу – це прояв сили, а не слабкості.

Читайте також:

• Як правильно спілкуватися з рідними, які повернулися з фронту: 6 порад від консультантки з військової психології
• «Хто там не був - того не осягне»: у Луцьку розповіли, як правильно спілкуватися з військовими, які повернулися з фронту
• «Я вдячний своїм ногам, що колись вони так багато ходили»: історія українського Ремарка