Щороку людей усе менше: як працюють на Волині дефектоскопісти

Щороку людей усе менше: як працюють на Волині дефектоскопісти

Щороку на Волині все меншає фахівців, які відповідають за безпеку руху поїздів та життя пасажирів. Якщо ще тридцять років тому у Ковельському цеху Укрзалізниці працювало 25 дефектоскопістів, то зараз їх — лише 11.

Про це Суспільному розповів майстер дільниці з дефектоскопії Ковельського цеху діагностики АТ «Укрзалізниця» Микола Корень.

З його слів, частину людей мобілізували, інші виїхали за кордон. Тому, каже, якщо раніше деякі дільниці перевіряли раз в 10-12 днів, то нині — раз в півтора місяця. А це, за словами залізничника, може привести до зламу рейки.

«Відповідаємо за безпеку людей та безпеку руху»

Нині дефектоскопісти перевіряють головну колію протяжністю 368-372 кілометри від села Вербка до міста Ковеля.

«Ультразвук подає наявність дефекту в рейку. Тут навушники, які подають одразу звуковий сигнал, якщо в рейці щось є, ретельно починаємо перевіряти. Це може бути тертя з металом, пробуксовки. Це важливо, бо ми відповідаємо за безпеку людей та безпеку руху», — говорить оператор дефектоскопічного візка Микола Пташенчук.

Чоловік на роботі з 8 до 20 години. Зізнається: це його другий дім.

Щороку людей усе менше: як працюють на Волині дефектоскопісти

«В нас робота така, що грають не сантиметри, а міліметри, — каже Микола Пташенчук. — Якщо взяти нашу планету по екватору, то ми пройшли за життя вже двічі».

Робота за будь-якої погоди

Як розповів старший оператор дефектоскопічного візка Руслан Мазур, у підпорядкуванні на перевірку багато напрямів не лише Волинської, а й Львівської області.

«Велику відстань займає. У будь-яку погоду роботу ми маємо працювати – дощ, сніг. Ми на флешку записуємо і мусимо пройти, — говорить Руслан Мазур. — Зараз я записав на флешку, приношу на розшифровку, де проглядають і розшифровують». 

Щороку людей усе менше: як працюють на Волині дефектоскопісти

Оператор дефектоскопічного візка Микола Пташенчук розповідає: при наявності дефекту в рейці повідомляють керівника робіт, який йде з ними. Також рейку маркують з двох сторін фарбою.

«Спеціалісти народжуються роками. І людина в цьому завжди "вариться". Хотілося б, щоб фінансово зацікавити людей, аби вони йшли на колію, обирали професію дефектоскопіста. Це відповідальна робота», — каже Микола Пташенчук.

Щороку людей усе менше: як працюють на Волині дефектоскопісти

Щороку людей усе менше: як працюють на Волині дефектоскопістиЩороку людей усе менше: як працюють на Волині дефектоскопісти

Колектив — віком 50+

Майстер дільниці з дефектоскопії Микола Корень на Ковельській дільниці працює з 1992 року. Чоловік продовжив династію: покійний тато і мама, дядько і тітка працювали на залізниці.

«Відбувся розвал Союзу, роботи ніде не було. На той час залізниця працювала, було цікаво. Далі я пішов навчатися, Чернівецький транспортний коледж закінчив. І у 2003 році я вже очолив колектив дефектоскопії Ковельської станції колії», — каже Микола Корень.

З його слів, зараз у роботі використовують сучасні дефектоскопи з комп’ютерною реєстрацією. Оператор на комп'ютері розшифровує перевірку, яка була зроблена минулої доби. Говорить: професія оператора дефектоскопного візка – не тільки рідкісна, але й гостродефіцитна.

«Треба, щоб сюди молодь приходила. Але війна, молодь за кордон виїжджає, а є молодь, що воює. І в мене одного оператора дефектоскопного візка призвали, а зараз ще одного. Це небезпечний фактор, який потрібно вирішувати на вищому рівні. Тому що за 5-6 років в мене цеху не буде. Тому що всі передпенсійного віку уже»,— наголошує майстер дільниці.

Микола Корень додає: з допомогою партнерів залізниця працює і буде працювати, але мріє, щоб війна закінчилася.

Довідково: Станція Ковель — це залізничний вузол, який має сім направлень. Два виходи на держкордон Україна-Польща, на Ягодин і направлення на Ізов. Вихід ще на РБ закрили.

Читайте також: 

Можливо зацікавить