Як у воєнний час знайти роботу на Волині? ІНТЕРВ'Ю З ДИРЕКТОРОМ ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ

До Волинського обласного центру зайнятості звертаються переселенці, аби стати на облік та знайти офіційну роботу. Адже виїхавши зі своїх міст, містечок та сіл, деякі з них втратили не лише свої домівки, а й можливість утримувати родини. І отримавши житло переселенці шукають роботу, аби мати кошти для існування.

І хоча в Україні працюють різноманітні державні програми підтримки для дітей та дорослих, цих коштів не завжди вистачає сім'ям. Загалом станом на 11 квітня з початку війни Волинь прийняла понад 54 тисячі переселенців.

Аби дізнатися, чи реально на Волині знайти роботу та як краще це зробити, журналістка ВСН поспілкувалася з директором Волинського обласного центру зайнятості Романом Романюком.

- Скільки переселенців з 24 лютого звернулося до вас за пошуком роботи, та скільки осіб працевлаштували?

- Ми очікували величезний наплив людей, і що з кожним днем кількість звернень збільшуватиметься, але на сьогодні ми цього не спостерігаємо. Крім того, наразі не всі переселенці мають підтверджені довідки про внутрішні переміщення і перебувають у процесі звернень до відповідних служб. Загалом з 24 лютого до нас звернулося 394 особи з інших регіонів. З них 118 отримали статус безробітного. Наразі 19 осіб з-поміж безробітних нам вдалося працевлаштувати. 

- Якщо дивитися на загальну цифру, то це не так і багато. Які основні причини, що люди не можуть працевлаштуватися?

- Наразі рівень економічної активності в області не перебуває на достатньому рівні, аби дати можливість усім знайти місце роботи. За інформацією голови Волинської військової адміністрації понад 90% економіки в області відновило свою діяльність, але ми можемо бачити, що деякі заклади громадського харчування працюють в лайт-режимі, а деякі взагалі не відкрилися. Та і люди сьогодні не поспішають витрачати кошти на дорожчі продукти, або ж сферу розваг. І деяке будівництво зупинилося, зокрема, автодорожне. А все це - фірми, підприємства, та заводи. З цим доволі усе складно.

- З яких регіонів приїхали ці люди, та на яких посадах вони зараз працюють?

- З Луганської, Донецької, Чернігівської, Харківської, Київської та Одеської областей. Їхні спеціальності доволі різні, але одні з найважливіших серед них це - лікарі. Також переселенців працевлаштували на посади лаборантів, монтажників, інженера, водія, швачки, комплектувальника та касира.

- Чи звертаються волиняни до центрів зайнятості з пошуком роботи?

- Так. Серед усіх звернень переважна більшість це - волиняни. За весь період звернулося 2500 осіб, але це природний процес і на сьогодні можливо це трішки більше, ніж зазвичай. 

- Яка наразі середня зарплата по області?

- Сьогодні ця цифра знизилася у порівнянні з довоєнним періодом, і це природньо, коли пропозиція робочої сили перевищує пропозицію вакансій. Загалом на обліку у нас перебуває майже 8 тисяч безробітних, і є лише 500 вакансій. А середній розмір заробітної плати заявлений у вакансіях в середньому становить 7-8 тисяч гривень, проте роботодавець при індивідуальній співбесіді може пропонувати надбавки та премії. І сьогодні люди готові працювати за цю суму, та й  роботодавець не може фізично чи економічно платити більше, адже сам перебуває у складних умовах. Для прикладу, у довоєнний період ми говорили про середню зарплату у 10 тисяч гривень. 

- Чи зверталися до вас представники бізнесу, які планують перевезти своє виробництво на Волинь з територій активних бойових дій?

- На початках до нас звернулося два підприємства ІТ-сфери з Київщини та Харкова, з необхідністю підбору для них IT-спеціалістів. І їм, на відміну від виробничих підприємств, які мають величезну кількість обладнання, умовно легко можна переїхати. Тут може йти мова лише про невеликі та компактні виробничі лінії. Також з цього приводу плануємо зустріч з федерацією роботодавців Волині, де обговоримо, які виробничі особи до них зверталися, яка у них є потреба та чим ми можемо бути корисні та ефективні. Наразі про це багато говорять, але мало конкретики.

Крім того, на Волинь не дуже й поспішають переміщатися підприємства, так само як і самі переселенці. Адже наша область відносно ризикова, і знаходиться на кордоні з агресором, а я вважаю Білорусь саме такою, і ймовірність бойових дій на Волині є значно вищою, ніж у Львівській чи інших західних областях. Також знаю випадки у сусідніх областях, коли юридична особа переїжджає разом зі своїм персоналом та їхніми сім'ями. Тобто вони не потребували працівників і не пропонували робочі місця.

- Скільки наразі є вакансій в області та як змінюється їхня кількість?

- Їх є значно менше, ніж у звичайний період, але більше, ніж було на початку березня. Для прикладу, 23 лютого було 2700 вакансій, а 1 березня - 50. Адже багато бізнесу зупинилося. Єдині "живі" вакансії серед цих 50, це робочі місця жінок, які виїхали за кордон, або ж чоловіків, які призвані у ЗСУ чи пішли у тербатальйони. Це вакансії продавців, фармацевтів, оператора АЗС, водіїв, вантажників, охоронців. 

Загалом станом на 11 квітня у нас є понад 500 "живих" та актуальних вакансій. І ми їх пропонуємо всім, і не лише внутрішньопереміщеним особам. У нас працюють телеграм-канали, чат-боти, Facebook-сторінка нашого центру зайнятості, де будь-яка людина може переглянути ці вакансії. Наразі потрібні водії, аби працювала логістика, підвіз товару, працівники сфери торгівлі, сільського господарства.

- Чи можете виділити вакансії, які мають найбільший попит серед переселенців?

- У зв'язку із ситуацією, люди практично не перебирають роботою. Звичайно, що у пріоритеті вакансія відповідно до останнього місця роботи, або ж до освіти, але люди сьогодні готові виконувати будь-яку роботу, аби отримувати кошти на прожиття. Для прикладу, до нас звернулася журналістка 5-го каналу, і розуміючи, що за її спеціальністю складно знайти роботу, зазначила, що вміє гарно пекти та вишивати. Це життєва історія, коли люди усвідомлюють можливості та власні сили.

- Чи працюють зараз програми допомоги для людей, які хочуть відкрити власний бізнес?

- Наразі ми готові розглядати бізнес-плани від людей, але поки не було жодного запиту стосовно відкриття підприємницької діяльності. Розуміємо, що бізнес зупинився, половина України практично не працює і наповнення держбюджету, в тому числі - нашого фонду, суттєво зменшилося. Але наразі ми всі фінансові зусилля зосередили першочергово на підтримці безробітних, аби вони отримали кошти, як мінімум на продукти. 

- Скільки становить ця допомога?

- Ця сума індивідуальна для кожного, адже вона нараховується відповідно до останнього місця роботи та розміру зарплати. В середньому це близько 4 тисяч гривень. Максимальний розмір по безробіттю обмежений законом і станом на зараз становить 9504 гривні, тобто яка б у вас раніше не була зарплата, більше цієї суми ви не отримаєте.

- Чи варто людям з інших регіонів шукати роботу поза межами центру зайнятості?

- Будь-якій людині варто використовувати усі можливості для пошуку роботи. Це як самостійні, так і усім доступні інтернет-сайти Work.ua та Rabota.ua, та менш популярні ресурси, дошки оголошень, але в першу чергу краще звернутися до центру зайнятості. Адже ми максимально намагаємося акумулювати та структурувати всі вакансії. Крім того, ми їх щоденно оновлюємо і публікуємо у своєму телеграм-каналі.

- Чи зміниться ринок професій після війни, яка сфера буде найактуальнішою?

- Однозначно все зміниться, і в тому числі сама структура ринку праці. Проте все залежатиме від урядових програм з економічного відновлення, зокрема, і з фінансової підтримки. Наскільки вона буде великою, то відповідно і економіка буде швидко і різнопланово розвиватися. А це означає, що відкриватимуть нові напрямки діяльності, але першочерговим завданням після війни буде відбудова інфраструктури, яку сьогодні просто знищили. І у сьогоднішніх «гарячих» точках буде суцільне будівництво та відновлення. Крім того, актуальне буде все, що суміжне з цим будівництвом. Ну, і само собою буде мати попит освіта та медицина, сфера торгівлі. Про появу якихось геть нових професій поки складно говорити, бо на нас чекає багато роботи з відновленнюя. 

- Які ваші прогнози на найближче майбутнє стосовно ринку праці, чи буде він розвиватися?

- Вірю, що відносно спокійна територія заходу України не просто може, а зобов'язана активно розвиватися з відновлення економіки. Ми, як складова великої єдиної держави, повинні докласти усіх зусиль до наповнення держбюджету, аби Україна функціонувала.

Ми розуміємо, що на сході наші військові та цивільні шляхом неймовірного героїзму тримаються, і ми повинні допомагати економічно. Адже армія це щоденні величезні видатки. Вірю, що сюди переїжджатимуть підприємства, а після війни почнуть відновлюватися та створюватися в інших промислових регіонах країни, адже там вміють вести ці підприємства і там знаходиться сировинна база.

Наразі робити якісь прогнози просто нереально. Але планувати потрібно, аби від малого будувалося велике. Сьогоднішня віра набагато сильніша, ніж у перші дні, коли було нерозуміння того, що відбувається і що буде за кілька хвилин. Особливо була паніка у людей, коли повідомили, що о такій-то годині "підуть білоруси на Волинь".

На моє переконання, цього не станеться, адже білоруси мають доступ до іншої інформації, ніж зазомбовані з телеекранів росіяни і об'єктивніше бачать реальність ситуації. Крім того, наші території болотисті, з ровами, меліоративними каналами, кудою практично нереально просуватися. Також для нас лишаються небезпечними ракети, хоча наші сили значно активніше працюють у цьому напрямку. Але ми бачимо, як світ майже єдино став на захист демократичних цінностей.