«Якщо стане крута іномарка - продаємо дорого»: секрети волинських грибників

Волиняни, які мешкають у селах уздовж шосе, звикли виставляти при трасі зібраний домашній чи лісовий врожай на продаж. Зазвичай, зустріти таких продавців можна на узбіччях доріг з активним рухом

Про це йдеться в сюжеті 12 каналу.

Пані Галина з села Положеви, що на Шаччині добре знається на грибах, бо ходила по них з молоду. Їде вліс і тепер у свої 72 на велосипеді.

«І ягоди, і гриби збираю. За грибами, то я б казала, не їв би, не пив би, а збирав би гриби. Люблю ходити в ліс по гриби», - каже волинянка.

Їздить жінка за грибами аж за річку Прип'ять. На двоколісному транспорті проїжджає кілометрів з 10 в одну сторону. Каже, там є щедрена гриби-посадка.

«Кожен грибник знає своє місце», - зазначає Галина.

На тихому полюванні жінка проводить весь день. У вересні, каже, грибів ще не так багато, але кошики два-три можна зібрати.

«Зараз після отого дощу буде тепла нічка і буде більше грибів», - ділиться жінка.

Зібраними грибами пані Галина торгує при дорозі. Приходить в обід і до вечора продає все

Зупиняються, каже, частіше старші люди, які знають, що робити з грибами.

Дорогою із Шацька на Луцьк журналісти побачили ще одного грибника – Сергія Самілича. Грибний сезон, каже чоловік, лише набирає обертів.

За пів дня Сергій продав майже всі гриби. У торгівлі в нього своя стратегія.

«Якщо стане крута іномарка, продаємо дорого. І якщо стане погана машина, продаємо вже по меншій ціні. Але так, в середньому, кілограм десь 150 гривень», - зазначає чоловік.

Зазначимо, на ринках за кілограм перших грибів просять від 100 до 200 гривень.