За 4 дні до загибелі виповнилося 38 років: історія Героя з Волині

Про нього розповіли на платформі «Меморіал».

Володимир був родом з Волині. Жив у місті Луцьку. У 2003-2004 роках навчався у Волинському фаховому коледжі за професією електромеханік з обслуговування і ремонту лічильно-обчислювальних машин. Працював маляром по металу. З 2014 року брав участь в АТО/ООС.

Під час повномасштабної війни чоловік служив у 100-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ. Був кулеметником. Згодом його прикомандирували до 3-ї окремої штурмової бригади та відправили на Донеччину, де він і загинув.

За час служби захисник був неодноразово нагороджений, зокрема: медаллю за участь в боях «Бахмутський рубіж», відзнакою командира оперативно-тактичного угрупування «Лиман», медаллю «Знак Доблесті», відзнакою «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, почесною відзнакою «За оборону міста Бахмут».

«Щастя мати такого чоловіка, як Вова, але занадто мало часу нам випало бути разом, хоча поруч з такою світлою людиною і вічності мало», – сказала його дружина Анастасія.

Поховали Володимира в селі Великий Омеляник на Волині.

У захисника залишились бабуся, мама, дружина і донька.

Читайте також:

• Звістку про загибель чоловіка отримала на річницю шлюбу: волинянка втратила на війні коханого та батька
• Вижив під Зеленопіллям, пройшов пекло Іловайська: куля ворога обірвала життя молодого Героя з Волині
• Батько захисника також загинув на війні: історія полеглого Героя з Волині