«За мужність»: 10 військових Луцької громади посмертно відзначили орденами

Про це повідомили в Луцькій міській раді.

«Сьогодні у нашому місті – відносно мирне життя: дітки ходять до школи, в садочки, студенти навчаються в університетах, дорослі можуть працювати і утримувати свої сім’ї. У цьому величезна заслуга ваших рідних, тому їх імена будуть назавжди вписані в історію нашого міста, а ці державні нагороди нехай служать нагадуванням про велику мужність, велике серце і любов до України ваших Героїв», – сказав міський голова.

Відповідно до Указу Президента України «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагороджено:

• старшого сержанта Мочарського Сергія Вікторовича. Орден отримала дружина — Ангеліна Йосипівна;
• солдата Чубелюка Віталія Олександровича. Нагороду отримали син — Марк, дружина – Вікторія Адамівна;
• сержанта Панькевича Олександра Ярославовича. Орден отримали доньки — Олександра та Надія, дружина — Оксана Степанівна;
• солдата Матвіюка Дмитра Вікторовича. Орден вручено дружині — Наталії Леонтіївні;
• молодшого сержанта Піцика Олега Григоровича. Нагороду отримали сини — Андрій та Павло;
• молодшого сержанта Макогона Євгена Олександровича. Орден отримали донька — Агата, дружина — Ксенія В’ячеславівна, мати — Валентина Григорівна;
• молодшого сержанта Кравченка Антона Володимировича. Нагороду отримали донька — Уляна, дружина — Оксана Олександрівна;
• солдата Кривицького Петра Степановича. Орден вручено матері — Ганні Павлівні;
• солдата Беззубенка Іллю Сергійовича. Нагороду вручено батькам — Сергію Михайловичу та Жанні Олександрівні;
• солдата Масурова Олексія Сергійовича. Орден отримала дружина — Тетяна Олегівна. 

Після вручення державних нагород слово взяла дружина старшого сержанта Сергія Мочарського – Ангеліна.

«У нас вже ніколи не буде так, як було раніше, бо ми втратили опору. Кожен свою – синів, батьків, чоловіків. Ми більше ніколи не будемо такими щасливими, як колись. Але єдине, про що я молю в Бога, і вірю, що так буде – що ця кров пролита не даремно. Наша Україна обов’язково стане процвітаючою державою. І ми, і наші діти будемо тішитися її майбутніми здобутками», – сказала вона. 

Читайте також:

• За місяць до загибелі приїжджав у відпустку додому: волинянину просять присвоїти державні нагороди
• Ворожа ракета обірвала життя: Герою з Волині навіки 32
• Перед загибеллю подзвонив рідним: історія полеглого Героя з Волині