Закон №10225-д про криптовалюту: що зміниться для власників віртуальних активів в Україні

Це питання вже давно вийшло за межі вузького кола трейдерів. Українці купують і продають криптовалюту через біржі, P2P-майданчики, обмінні сервіси, банківські картки, IBAN-перекази та готівкові операції. Cryptabar як сервіс обміну криптовалют і фіату щодня бачить, що користувачів цікавить не лише курс USDT чи Bitcoin, а й більш практичні речі: як підтвердити походження коштів, чи потрібно декларувати дохід, які операції можуть викликати питання банку та що зміниться після легалізації ринку.

Саме тому законопроєкт №10225-д став одним із ключових документів для українського крипторинку. Він не просто вводить нові податкові правила. Його ширший сенс — перевести обіг віртуальних активів із частково невизначеної зони в більш зрозуміле правове поле.

Що таке законопроєкт №10225-д і на якому він етапі

Законопроєкт №10225-д має повну назву: “Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні”. Він був зареєстрований 24 квітня 2025 року, а станом на травень 2026 року має статус “Готується на друге читання”. 3 вересня 2025 року Верховна Рада прийняла його за основу з доопрацюванням.

Це важлива деталь: законопроєкт ще не став законом. Отже, його положення можуть змінитися до фінального голосування. Проте загальний напрям уже зрозумілий: Україна рухається до легалізації ринку віртуальних активів, визначення статусу учасників ринку, оподаткування операцій і посилення прозорості.

Паралельно існує Закон України “Про віртуальні активи” №2074-IX, ухвалений ще у 2022 році. Але на офіційному порталі Верховної Ради він має статус “не набрав чинності”. Саме тому законопроєкт №10225-д має практичне значення: без змін до податкового законодавства повноцінний запуск регулювання віртуальних активів залишався заблокованим.

Чому цей законопроєкт з’явився саме зараз

Під час круглого столу Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації голова підкомітету з питань розвитку цифрового бізнесу Антон Швачко сформулював головну проблему коротко: “ринок криптовалют в Україні вже існує”. Він також наголосив, що питання полягає в тому, чи зможе держава створити прозорі умови, чи ринок і надалі залишатиметься в “сірій зоні”.

Експерти Cryptabar погоджуються з цією логікою: криптовалюту в Україні вже неможливо розглядати як тимчасове явище. Віртуальні активи використовують для збереження коштів, міжнародних розрахунків, інвестицій, оплати послуг за кордоном, P2P-операцій і конвертації у гривню. Водночас відсутність чітких правил створює ризики для всіх сторін: користувачів, банків, обмінних сервісів, бізнесу та держави.

Сам Швачко окремо підкреслював, що законопроєкт “не лише про податки”. І це справді ключова думка. Документ має не просто визначити, скільки платити з прибутку від криптовалюти, а створити базу для легального ринку: з правилами для сервісів, зрозумілішим статусом активів, вимогами до прозорості та захистом користувачів.

Що пропонує законопроєкт для ринку криптовалют

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснював, що документ встановлює правовий режим криптовалюти та віртуальних активів, визначає особливості права власності, обігу криптоактивів, а також статус криптобірж та інших суб’єктів, які здійснюють діяльність із купівлі та зберігання криптоактивів.

Для власника криптовалюти це означає кілька практичних змін.

По-перше, віртуальні активи мають отримати чіткіше юридичне визначення. Це важливо для ситуацій, коли потрібно довести право на актив, пояснити його походження, передати у спадщину, продати або задекларувати дохід.

По-друге, операції з криптовалютою мають отримати спеціальний податковий режим. Нинішня ситуація для фізичних осіб залишається складною: ДПС уже визнає, що дохід від продажу криптовалюти може бути об’єктом оподаткування, але спеціального повноцінного режиму для криптооперацій ще немає.

По-третє, регульованими мають стати професійні учасники ринку: біржі, обмінники, кастодіальні сервіси та інші компанії, які працюють з оборотом віртуальних активів. Це означає, що прозорість, AML/KYC-процедури, перевірка клієнтів і походження коштів стануть ще важливішими.

Як можуть змінитися податки на криптовалюту

Найважливіше питання для власників USDT, Bitcoin та інших активів — податки.

За словами Данила Гетманцева, автори законопроєкту пропонують оподатковувати криптоактиви за логікою, схожою на цінні папери: тобто оподатковувати “прибуток від операцій” протягом року.

Для користувача це принципово важливо. Якщо така модель збережеться у фінальній редакції, податкове значення матиме не просто сума, яку людина отримала після продажу криптовалюти, а різниця між доходом від продажу та документально підтвердженими витратами на придбання активу.

Наприклад, якщо людина купила Bitcoin за одну суму, а потім продала дорожче, податок має виникати з позитивного фінансового результату. Але для цього потрібно мати документи: історію купівлі, біржові звіти, банківські виписки, дані транзакцій, підтвердження комісій і джерела коштів.

Саме тут виникає головний практичний ризик. Багато українців купували криптовалюту роками: через P2P, іноземні біржі, готівкові обміни або старі гаманці. Якщо історія операцій втрачена, довести реальну собівартість активу може бути складно.

Що діє зараз, поки закон №10225-д не ухвалений

Поки законопроєкт не набрав чинності, варто орієнтуватися на чинні роз’яснення ДПС. У березні 2026 року ДПС у Черкаській області зазначала, що криптовалюта наразі “не має визначеного правового статусу” в Україні, але дохід фізичної особи від її продажу включається до загального річного оподатковуваного доходу. Якщо джерело виплати іноземне — як іноземний дохід; якщо виплата від резидента України — як інший дохід.

У тому ж роз’ясненні ДПС згадує ставки 18% ПДФО і 5% військового збору, а також обов’язок подати декларацію, якщо дохід отримано не від податкового агента або з іноземного джерела.

Це означає, що чекати на майбутній закон і вважати криптооперації “поза податками” — ризикована позиція. Закон №10225-д може змінити механіку розрахунку, але не саму ідею: продаж криптовалюти у фіат може створювати податкові наслідки.

Що буде зі “старою” криптовалютою

Окремий блок законопроєкту стосується активів, які були придбані до запуску нових правил. Це одна з найболючіших тем для ринку.

Гетманцев зазначав, що документ розроблено за зразком регламенту MiCA, а також передбачає річний перехідний період, коли людина зможе продати свої криптоактиви і сплатити одноразово 10% від суми без урахування витрат.

Коментар експертів Cryptabar: цю норму не можна сприймати як остаточну, поки законопроєкт не ухвалений у другому читанні та не підписаний. Але сама ідея перехідного режиму показує, що законодавець бачить проблему активів, придбаних до появи спеціальних правил.

Для власників старих криптопортфелів це може бути важливим механізмом. Якщо людина купувала USDT, Bitcoin або Ethereum кілька років тому і не має повної історії документів, перехідний режим потенційно може стати способом легально вийти у фіат. Але остаточні умови треба буде оцінювати лише після ухвалення фінальної редакції закону.

Чи стане криптовалюта офіційним платіжним засобом

Ні, з поточної логіки регулювання цього не випливає.

Під час обговорення законопроєкту представники НБУ окреслили свої “червоні лінії”: визначення регулятора, статус гривні, валютний контроль і фінансовий моніторинг. Окремо було зазначено, що криптоактиви не можуть бути засобом платежу в Україні.

Цю позицію НБУ підтверджує й окреме повідомлення регулятора щодо незаконної діяльності сервісу “Crypsee”. У ньому Національний банк прямо нагадує, що єдиним законним платіжним засобом в Україні є гривня, а законодавство про віртуальні активи ще розробляється.

Отже, легалізація криптовалюти не означає, що USDT або Bitcoin стануть аналогом гривні для розрахунків у магазині, за оренду чи за послуги всередині України. Імовірніша модель — криптовалюта як актив: її можна буде зберігати, купувати, продавати, обмінювати, декларувати, але не використовувати як повноцінний законний платіжний засіб замість гривні.

Чому законопроєкт ще можуть суттєво змінити

Важливо розуміти: №10225-д — не “готовий фінальний закон”, а документ, який проходить політичне, юридичне та регуляторне доопрацювання.

НКЦПФР повідомляла, що передала до Верховної Ради 80 пропозицій і зауважень до законопроєкту. Комісія підтримує розвиток ринку віртуальних активів, але наголошує на потребі якісного законодавства, яке стимулює інновації, забезпечує захист інвесторів, прозорість учасників ринку та відповідність міжнародним стандартам.

Серед ключових пропозицій НКЦПФР — питання визначення регулятора відповідно до стандартів MiCA, національної авторизації учасників ринку, регулювання смарт-контрактів і контролю над засобами доступу до віртуальних активів.

Це означає, що після першого читання законопроєкт може змінитися не лише технічно, а й концептуально. Для власників криптовалюти найважливішими будуть фінальні відповіді на кілька питань: хто буде регулятором, як рахуватиметься податкова база, які документи підтверджуватимуть витрати, як працюватиме перехідний режим і які обов’язки матимуть сервіси обміну.

Як це вплине на власників USDT, Bitcoin та Ethereum

Для звичайного власника криптовалюти головна зміна буде не в тому, що сам факт володіння активом стане проблемою. Головна зміна — у вимогах до прозорості походження активу та операцій із ним.

Якщо людина просто зберігає USDT на гаманці, податкова подія сама по собі може не виникати. Але коли вона продає USDT за гривню, переводить кошти на банківську картку або отримує значну суму на IBAN, з’являються питання: звідки актив, коли він був куплений, за які кошти, чи був прибуток, чи можна це підтвердити документами.

Для Bitcoin і Ethereum ситуація ще складніша, бо ці активи часто купують частинами, переказують між біржами, обмінюють на інші монети або зберігають на холодних гаманцях. Чим довша історія активу, тим важливіше мати зрозумілий ланцюг документів.

Практичний висновок Cryptabar: власникам криптовалюти варто вже зараз ставитися до неї як до фінансового активу, а не як до “анонімних цифрових грошей”. У майбутньому цінність матиме не лише сам актив, а й здатність пояснити його походження.

Що зміниться для P2P-операцій

P2P залишиться популярним способом купівлі та продажу криптовалюти, але його ризики можуть зрости.

Проблема P2P полягає в тому, що банк зазвичай бачить не криптовалютну частину угоди, а фіатний рух коштів: перекази від фізичних осіб, кількість контрагентів, частоту операцій, суми, призначення платежів і відповідність оборотів профілю клієнта.

Якщо людина регулярно продає USDT і отримує багато переказів на особисту картку, банк може поставити питання навіть без спеціального “криптозакону”. Після формалізації ринку такі питання можуть стати ще більш системними.

Саме тому експерти Cryptabar вважають, що сіра P2P-модель із платежами від третіх осіб, відсутністю документів і хаотичним рухом коштів поступово ставатиме менш безпечною. Регульований ринок не скасує потребу в обміні криптовалюти, але підвищить значення прозорих сервісів, зрозумілих правил і документального підтвердження операцій.

Які документи варто зберігати вже зараз

Навіть до ухвалення закону власникам криптовалюти варто навести лад в історії операцій. Це не формальність, а базовий елемент фінансової безпеки.

Доцільно зберігати:

• історію купівлі та продажу на біржах;
• звіти з акаунтів Binance, Bybit, OKX, WhiteBIT або інших платформ;
• банківські виписки, які підтверджують купівлю активів;
• TXID блокчейн-транзакцій;
• адреси гаманців, між якими переміщувалися активи;
• підтвердження P2P-угод;
• документи, які пояснюють походження коштів, за які купувалася криптовалюта;
• інформацію про комісії біржі, мережі та обмінного сервісу.

Якщо в майбутньому доведеться пояснювати походження активу банку або податковій, саме ці документи можуть стати вирішальними.

Чи виграють від закону добросовісні користувачі

Потенційно — так. Якщо закон буде збалансованим, добросовісні користувачі отримають більше правової визначеності. Це важливо для людей, які хочуть легально продати криптовалюту, задекларувати прибуток, купити авто чи нерухомість за кошти після обміну або просто працювати з регульованими сервісами без постійної невизначеності.

Водночас закон не вирішить усі проблеми автоматично. Він не скасує фінансовий моніторинг, не зробить криптовалюту законним платіжним засобом і не прибере потребу підтверджувати походження коштів.

Навпаки, після легалізації криптовалюти аргумент “це просто крипта” може працювати гірше. Коли з’являться правила, очікування до документів і прозорості зростуть.

Висновок експертів Cryptabar

Законопроєкт №10225-д — це не просто спроба запровадити податок на криптовалюту. Його значення ширше: Україна намагається створити правову рамку для ринку, який уже існує фактично, але досі не має повноцінних правил.

Для власників USDT, Bitcoin, Ethereum та інших віртуальних активів головні зміни будуть у трьох площинах: податки, документи та прозорість операцій.

Поки законопроєкт готується до другого читання, остаточні правила ще можуть змінитися. Але загальний напрям уже очевидний: ринок рухається від неформального використання криптовалюти до регульованої моделі, де важливо не лише мати актив, а й розуміти його походження, історію придбання та податкові наслідки продажу.

Практична порада від команди Cryptabar проста: не чекати фінального закону, щоб почати збирати документи. Історія операцій, біржові звіти, банківські виписки, TXID і зрозуміла логіка руху коштів можуть стати головною перевагою власника криптовалюти в нових умовах українського ринку.

Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною податковою або юридичною консультацією.