Замість міндобрив – перегній, соснові голочки, яєчна шкаралупа: волиняни розповіли, як виростити урожай без хімії

Про це йдеться на сайті «Нове життя» - новини Любешівщини».

Поки вони вирощують урожай без «хімії», аграрні підприємства долають перешкоди через недосконале законодавство, несформований ринок землі, щоб впровадити органічне землеробство. Адже у передових країнах світу для вирощування сільськогосподарських культур відмовляються від мінеральних добрив, хімічних засобів, які десятиліттями розкладаються у природі. Тож органічне землеробство має великі перспективи в аграрній Україні.

Підживлює полуницю розчином курячого посліду

Двадцять років Мирослав Каліщук керував радгоспом у селі Соловичі на Турійщині, де вирощували насіння кормових буряків, моркви, часнику, редиски. Використовували і органіку (гній, зогнилі рештки), і мінеральні добрива, адже це було промислове виробництво. На початку 1990-х, коли почали реформуватися колгоспи, радгоспи, Мирослав Каліщук пішов у фермери. Проте згодом захворів на артрит. Тепер обробляє десять соток землі, хоч ходить з двома паличками. Качає запашний мед зі своєї пасіки, до речі, десять кілограмів воску передав на свічки для воїнів. Вирощує лохину, полуницю, малину, смородину, помідори, огірки. Щоб полегшити собі працю, змайстрував тачку-самоскид, під ковшем якої є ящик, куди можна покласти інструмент, насіння. А спираючись на велосипед-возик, який ставить у рівчак вздовж рядків з кущами, пересувається і так обрізає та прополює полуницю.

«Щоб не ріс бур’ян, під кожен кущ лохини я кладу тирсу і опалу хвою, – розповідає 75-річний Мирослав Каліщук. – От поїхали у ліс по гриби, то нагребли перегнилі соснові голочки. Полуницю і помідори підживлюю розчином курячого посліду чи попелу. Готується так. Літрову банку посліду вкинути у 10-літрове відро води, хай настоюється тиждень. Потім взяти звідти 1 літр розчину і розвести у 10-літровому відрі води. Тепер можна ним поливати. Такий самий спосіб приготування розчину з попелу. Під зимовий часник і цибулю даю яєчну шкаралупу. Наприклад, коли смажу яйця, то шкаралупу не викидаю, а сушу на сонці день-два. Потім перетираю її у ступці або в макітрі і посипаю цим порошком канавку або лунку з часником. Ось так господарюю, – усміхається Мирослав Каліщук. – А вирощеним урожаєм смакую з рідними і друзями, які мені допомагають».

Молоду картоплю копає в червні і в жовтні

Буває у гостях в Мирослава Каліщука і письменник Євген Хотимчук, який теж усе життя трудиться на землі. Якщо раніше обробляти город змусили важкі дев’яності, коли журналістська робота не давала змогу прогодувати сім’ю, то тепер праця на землі є справжньою віддушиною. У часи безгрошів’я вирощував на продаж вісім соток часнику, п’ятнадцять соток картоплі, не використовуючи жодної «хімії» – лише гній. І коли Євген Хотимчук став шеф-редактором газети, сільську працю не полишив. А ще має своєрідну традицію, яку не зрадив, навіть коли пережив важку хворобу і став ходити з паличкою. Уже п’ятнадцять років на день журналіста 6 червня редактор вгощає своїх працівників молодою бульбою зі свіженьким кропом і шкварками (до речі, зі свиней, вирощених на природному кормі). Цього року Євген Якович вперше у липні посадив картоплю, «Бєлоросу», – і через тиждень милувався, коли зійшли зелені, як рута, коренасті стебла. Тож уже 4 жовтня, на свій день народження, викопав вдруге за рік молоду бульбу і нею здивував гостей! Редактор дуже тішиться своїм врожаєм і ділиться, як виростити картоплю без хімічних засобів і мінеральних добрив.

«У ямі, куди скидаємо скошену траву, відходи, за рік все перегниває і на осінь розкидаємо на грядці цей перегній, – розповідає Євген Хотимчук. – Наприкінці січня кладу картоплю в ящики, ставлю на вікна, засипаю тирсою і, щоб не засихала, поливаю. Це картопля надраннього сорту «Рів’єра», її ще називають сорокаденка, бо від дня посадки до дозрівання минає сорок днів. Коли картопля попаростилася, висаджую в землю. Зазвичай в перших числах березня, а цього року був теплий лютий, то посадив 27 лютого. І накрив плівкою, щоб не змерзла. Як почала сходити, між рядками поставив відра догори дном, щоб плівка не заважала рости. У травні, коли сонце гарно світить, стає тепліше, розкриваю. Поливаю достатньо. Щоб не обробляти «хімією», знищую перших жуків, вони не встигають відкласти личинки, картопля не хворіє на фітофтору. Я люблю експериментувати. Минулого року картоплю посадив в горщиках для квітів. В гаражі світили лампи денного освітлення  вдень і вночі. Але мене спіткала творча невдача, – зізнається Євген Якович. – Електрику відключали, і через нестачу світла картопля виросла тверда, несмачна. Такий експеримент можна проводити у теплицях, де є тепло, світло».

Важливо, щоб для збільшення врожайності, боротьби зі шкідниками та бур’янами, господарі відмовлялися від використання синтетичних добрив, пестицидів, а також від застосування полицевих плугів, тобто перевороту верхнього шару ґрунту, а активніше використовували тваринні і рослинні відходи як добрива, ефект сівозміни для відновлення ґрунту, різні методи його обробки. Адже органічне сільське господарство повинне забезпечити життя майбутніх поколінь і нашої природи. Як каже Євген Хотимчук, все залежить від майстерності господаря, бо рослинка, як і людина, любить догляд і увагу.

Читайте також:

• Домашній кіш лорен: рецепт смачного пирога від луцької фудблогерки
• Будинок атакували миші: 10 способів позбутися непроханих гостей