Декілька сіл на Волині залишилися без автобуса: люди платять 700 грн, щоб заїхати на роботу. Відео

Жителі відразу декількох сіл Торчинської громади в один день виявилися відрізаними від лікарні, аптеки і ринку. Автобус, який щодня сполучав села з Торчином та Луцьком, 3 місяці тому просто перестав їздити.

До села Воютин, сусідніх сіл Скірче і Гать та ще декількох сіл Торчинської громади три місяці тому, 21 листопада перестав їздити автобус Луцьк-Бережанка, - йдеться у сюжеті 12 каналу.

Серед селян - пані Людмила, мама по військовослужбовця. Жінка досі не може оговтатись від смерті сина. Та попри біль в душі мусить опанувати себе і працювати, бо після втрати дитини і годувальника лишилася зовсім сама.

«Я не маю чим добратися на роботу. Я встаю в 5-ій годині, щоб шукати по трасі, хто мене підбере. Як мені добиратися», - плаче жінка.

Автобус Луцьк-Бережанка мав чотири рейси в день, їхав з Луцької автостанції на Забороль, Антонівку, Городок, Одеради, звідти в сусідні Сьомаки, Гать, Тертки, Воютин, Скірче, Бережанку.

«Дуже зручний був маршрут Луцьк-Бережанка, тому що я сідала в Гаті я сідала без 10 хвилин 7 і я встигала на роботу на 8 годин. Всі хто їхав, всі встигали на роботу. Це був дуже зручний маршрут», - розповідає пані Людмила.

21 листопада автобус зник. Людям пояснили, причин дві - розбиті дороги і нерентабельність, буцімто, новий 58-й маршрут Луцьк-Сьомаки відібрав в автобуса на Бережанку добру частину пасажирів.

«Луцьке ОТГ пустило до Сьомаків, крайньої точки своєї ОТГ, до нашої сторони 58 маршрутку, яка має 12 рейсів і тоді тут мало стало людейі перевізники не схотіли возити», - каже села Скірче Павло.

Павло зі Скірче, він священник, його дружина Ірина працює в Луцьку. Вже третій місяць з їхнього села в обласний центр немає жодної маршрутки.

Найняти машину аби дістатися на роботу із роботи обходиться подружжю в 500-700 грн в день. Через відсутність автобуса, кажуть люди, дуже багато селян, які працювали в Луцьку, змушені були просто звільнитися з роботи.

«Стільки людей розрахувалося, я знаю, що кожного дня з Бережанки їхало 7-8 чоловік. У Воютині підсідало 10 чоловік, в залежності відтого, по яких графіках працювали. В Гаті підсідало 7-8 чоловік. Люди порозраховувалися. Це є нормально?!», - бідкається пані Людмила.

Ненормальним стало життя і для пенсіонерів. Пану Семену 85 років, він нещодавно переніс інсульт. Аби показатися лікарю чи бодай просто виміряти тиск, дідусю треба їхати за 13 км у Торчин, бо ФАП у Воютині закритий.

Немає у Воютині аптеки. За словами пенсіонера, у свої 85 років він не раз мусив, опираючись на тростину, з Торчина йти додому пішака.

Про біль селян голова Торчинської громади Юрій Кревський знає. Голова нібито говорив із попередньою перевізницею. Та, мовляв, сказала, що їздити у ті селанеприбутково. Замість заробляти щодня, втрачала до 3500 тисяч гривень, тобто автобус їздив практично порожнім.

«Є такі фахові моменти, які треба аналізувати, яким транспортом підприємець здійснює ці перевезення, можливо, можна його зменшити, які менше будуть брати палива, можливо, змінити якісь там години... Тобто це дуже непросте питання і з цією метою ми і зверталися в ОДА», - каже голова громади.

Журналістам в обласній адміністрації пояснили - перевізник відмовився від маршруту Луцьк-Бережанка не лише через малу кількість пасажирів.

«Транспортний засіб перестав їздити в зв'язку з тим, що на території громади дуже погані дороги», - сказав начальник відділу транспорту Волинської ОВА Назар Романюк.

Дороги на Воютин, Гать, Скірче дійсно в жахливому стані і ремонтувати їх, каже голова громади, поки не збираються.

«Я розумію тих людей, які живуть в Гаті, прекрасно розумію, але протяжність цієї дороги від Гатя до Воютина 3 км 600 м її, сьогодні капітально зробити... А більш ніяким ремонтом її не можна зробити, як капітальним. Тому що вона жахлива, просто там навіть основи немає, там требакілька десятків мільйонів гривень, це обласна дорога. Скажіть мені, будь ласка, хто виділить сьогодні з державного бюджету з обласного? Я не знаю. Це не наша дорога, але навіть якщо була би і наша, неважливо чия, це десятки мільйонів гривень», - відповів голова громади.

Поки автобуса Луцьк-Бережанка немає, каже очільник громади, на допомогу шкільний та соціальний автобуси.

Соціальний автобус, за словами Кревського, їздить один-два рази в місяць, залежно від того, наскільки часто звертаються старости сіл.

«Людей пенсійного віку пільгових категорії ми також веземо по всіх напрямках - і в Торчин, і навіть в Луцьк», - каже Юрій Кревський.

Пенсіонеру Семену такий автобус що є, що немає.

«Один-два рази в місяць, то насмішка з тим автобусом», - каже дідусь.

Автобус Луцьк-Бережанка, кажуть люди, мусить бути. Наймати таксі, годинами йти пішака чи щоранку шукати добродія на машині не вихід. Водночас в облдержадміністрації журналістів запевнили, перевізника на цей маршрут вже мають і заслуга в тому частково священника селаСкірче.

«Ми перевізника знайшли і питання буде вирішене. Я думаю, що до кінця цього тижня автобус закурсує. В нас комунікація кожного дня є священником тієї громади і от він так взявся за це питання, дуже піклується і дуже багато допомагає нам в тому питанні», - каже Назар Романюк.

Між тим селяни бідкаються, якщо Луцьк-Бережанка і далі не буде, їх просто позвільняють з робіт за систематичні запізнення і годувати сім'ї елементарно буде ні за що...