«Золоті ручки пішли на небеса»: спогади про загиблого Героя з Волині

Народився Віталій 15 листопада 1976 року у смт Заболоття, там же здобув середню освіту. Навчався на електрика-водія. В 1995 році призваний на строкову службу, після демобілізації пішов в прикордонники, де служив до 2005 року. Звільнившись, почав заробляти різноробочим, переважно за кордоном. Спогадами про Героя поділилися на сторінці Янголи на щиті. Ратне.

З початком повномасштабного вторгнення 2 березня 2022 року без жодних вагань пішов добровольцем боронити кордони рідної держави. Служив у піхоті 14 ОМБр, у званні старший сержант на посаді стрілець-снайпер. Побратими поділились, що Віталій був дуже послідовним та прицільним в своїй справі і з легкістю передавав знання іншим.

«Будь-яка справа горіла в його руках і вдавалася, ніколи не мав причин, щоб відмовити в допомозі. Був уважним та люблячим чоловіком та батьком, щирим, добрим товаришем, легко вмів порадити і розрадити. Відважний та наполегливий, не зрадив переконанням до останнього свого подиху, адже мав за честь виборювати незалежність кожного українця. Ми мали особливий зв’язок, навіть, без слів розуміли і відчували один одного і, так мені зараз, безумовно, боляче, але я щаслива, що цей сміливий чоловік був моїм татом»,– поділилася донька Юлія.

«Золоті ручки пішли на небеса», – казали друзі та знайомі, коли дізнались про загибель Віталія.

Похований воїн в рідному смт Заболоття.

Вдома чекала мама, дружина та двоє дітей. Невимовний смуток оповив всю родину, адже щиро вірили, що Віталій повернеться додому з перемогою. На жаль, Віталій повернувся на рідну Волинь Героєм «на щиті».

Читайте також:

• «Завжди вірила, що він повернеться живий, та біду віщував сон», - вдова захисника з Волині
• Загинув разом з трьома побратимами під шквальним обстрілом ворога: спогади про Героя з Волині
• Великий патріот, виважений та мужній воїн: спогади про загиблого Героя з Волині